У березні 2018 р. Кабінет Міністрів України вніс на розгляд парламенту законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 8124 від 15.03.2018 р. Це не перший проект закону, який направлено на приваблення інвесторів до України, але ми зосередимося на тій його частині, що змінює порядок оскарження дій реєстратора.
Визначення державного кадастрового реєстратора сформульовано в ст. 9 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якої встановлено його спеціальний статус у сфері державної реєстрації земельних ділянок.
Основними повноваженнями кадастрового реєстратора є: здійснення реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевірка на відповідність поданих документів вимогам законодавства; формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання цих книг; внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання відмови щодо внесення; присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; надання відомостей із Державного земельного кадастру й відмови в наданні; виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передання органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомостей про земельні ділянки.
Отже, державний кадастровий реєстратор - це службова особа, суб'єкт владних повноважень, що здійснює всі необхідні дії з ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з ч. 2 та 3 ст. 39 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» дії або бездіяльність реєстратора може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом. Шкода, яку Державний кадастровий реєстратор заподіяв фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави відповідно до закону.
Після набрання чинності нових редакцій процесуальних кодексів на підставі ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», оскарження дій державного реєстратора стало можливим лише в порядку, передбаченому КАС України.
|
Віктор Шерегі |
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене й своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, інтересів і прав юридичних осіб від порушень із боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому юрисдикція адміністративних судів охоплює справи в публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій або бездіяльності.
Найпоширенішими причинами позовів щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державних кадастрових реєстраторів, є: реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, правовідносини щодо визначення їх власників, а також формування витягів із нормативно-грошової оцінки земельних ділянок.
На жаль, під час звернення до суду позивачі не можуть повною мірою захистити свої права, оскільки переважна більшість суддів відмовляють у позовах про зобов'язання державного кадастрового реєстратора здійснити певні дії на підставі того, що він має певні дискреційні повноваження, які суд не може підмінити своїм судовим рішенням. Тому в Україні поширена судова практика, що власник земельної ділянки, маючи 5 судових рішень про визнання протиправними рішень державного кадастрового реєстратора щодо відмови в державній реєстрації земельної ділянки, не може її зареєструвати.
Дуже обнадійливою є позиція, яку виклав Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 р. в адміністративній справі про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, наголосивши, що судове рішення в разі задоволення позову має бути таким, яке б гарантувало дотримання та захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання й унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин суди попередніх інстанцій обрали належний спосіб відновлення порушеного права позивача, який є ефективним і таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача.
Сподіватимемося, що адміністративні суди будуть застосовувати свої повноваження, які закріплено в п. 10. Ч. 2 ст. 245 КАС України: у разі задоволення позову суд може ухвалити рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини й громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону й забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень за неповні 4 місяці застосування положень нової редакції КАС України цю норму суди використали більше сотні разів, що не може не тішити майбутніх позивачів.
Що ж пропонує нам законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 8124 від 15.03.2018 р. у частині відносин із державними кадастровими реєстраторами?
Фактично кабмін має намір запровадити інститут адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних кадастрових реєстраторів. Проектом закону заплановано викласти ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у такій редакції:
«Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені: до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та/або до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у порядку, встановленому цим Законом; до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.»
Що це дасть на практиці та як посприяє покращенню інвестиційної привабливості України?.
Аналогію можна провести з адміністративним оскарженням рішень органів ДФСУ згідно з ПК України та державних реєстраторів прав власності на нерухоме майно відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На жаль, згадані органи не публікують і не розголошують кількість ухвалених за наслідком адміністративного оскарження рішень та їх подальшу долю після судового оскарження, але, виходячи з практики багаторічного досвіду адміністративного оскарження рішень суб'єктів владних повноважень до його вищих органів, можемо впевнено й без жодного сумніву сказати, що це лише затягує час вирішення тієї чи іншої проблеми. Якщо ж ідеться про серйозні земельні спори з усіма можливими наслідками, позицію органу державної влади можна охарактеризувати так: «Я державний службовець, не хочу брати на себе відповідальність. Нехай вирішує суд». Оскарження ж недбалості такого держслужбовця в порядку КАС України за найскромнішими підрахунками займе не менше року.
Отже, питання «Чи зможе внесення змін до ЗУ «Про Державний земельний кадастр» привабити іноземного інвестора в Україну?» поки що залишається риторичним.
Віктор Шерегі,
партнер Юридичної компанії «ТИТАН»
