У квітні - травні поточного року сталися тривожні події у банківській сфері України, що ознаменувалися запровадженням тимчасової адміністрації в ряді досить потужних (принаймні в минулому) банків, таких як Банк Михайлівський, Фідобанк та Банк Хрещатик. Саме тому особливої актуальності для пересічних громадян - вкладників набуває питання дієвості й ефективності системи гарантування вкладів фізичних осіб у разі неплатоспроможності банку.
Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, з моменту прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і запровадження в ньому тимчасової адміністрації саме цей Фонд забезпечує повернення громадянам - вкладникам такого банку їхніх депозитів згідно з положеннями вказаного вище Закону.
Від імені Фонду всі повноваження органів управління та контролю банку-банкрута з дня початку тимчасової адміністрації та до його ліквідації набуває уповноважена особа Фонду.
На перший погляд, механізм повернення вкладів неплатоспроможного банку видається досить простим.
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники - фізичні особи можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, і за договорами банківського рахунка (поточні та карткові рахунки).
Виплати за зазначеними договорами здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тис. грн, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду.
Для отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом клієнту достатньо звернутися у відділення банку, який визначений агентом Фонду, пред'явивши паспорт та ІПН.
Якщо ж термін дії депозитного договору закінчується після закінчення роботи тимчасової адміністрації, вкладнику доведеться трохи почекати (як правило, три місяці). У тому випадку, якщо банку не вдалося знайти інвесторів, які б зголосилися викупити банк, і НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії, Фонд гарантування вкладів почне процедуру ліквідації банку.
Через сім днів після відкликання банківської ліцензії клієнти зі стандартним набором документів (паспорт та ІПН) можуть звернутися у відділення банку-агента, через який Фонд здійснюватиме виплати, і отримати свій депозит разом із відсотками, що були нараховані до того дня, коли банк було віднесено до категорії неплатоспроможних. У цілому, отримати свої кошти вкладник може протягом усього періоду ліквідації банку, проте лише в межах тієї ж гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, тобто не більше 200 тис. грн.
Водночас, якщо поглянути на цю проблему ширше, виникає закономірне питання: а що ж робити вкладнику, коли розмір його депозиту перевищує вказану суму? Чи є в нього реальні шанси повернути свої "нажиті чесним і непосильним трудом" гроші? Адже в умовах нинішньої гіперінфляції та при теперішньому курсі валют сума 200 тис. грн, слід погодитись, виглядає не дуже значною.
До речі, усі виплати Фондом здійснюються тільки в національній валюті. Якщо вклад в іноземній валюті, то він компенсується вкладнику в гривнях за офіційним курсом НБУ на день прийняття регулятором рішення про те, що банк став неплатоспроможним і в ньому вводиться тимчасова адміністрація.
Теоретично клієнт може забрати свої 200 тисяч, а потім написати заяву ліквідатору зі своїми вимогами на решту суми. Подати таку заяву можна лише протягом 30 днів з моменту появи інформації про закінчення тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації банку в офіційних джерелах інформації. Тут важливо уважно слідкувати за всіма строками.
За такого сценарію максимум, на що може розраховувати вкладник, це включення його вимоги до четвертої черги вимог кредиторів банку (ст. 52 Закону). Після цього йому залишається лише сподіватися на повернення своїх "кревних" за рахунок коштів, отриманих в результаті реалізації майна банку-банкрута.
Однак, як це не сумно, доводиться констатувати, що в сьогоднішніх реаліях навіть при ліквідації досить великого банку відповідних матеріальних ресурсів вистачає лише на задоволення вимог перших трьох черг кредиторів.
Тобто для початку Фонд відшкодує шкоду, спричинену життю та здоров'ю громадян (якщо така має місце); перерахує зарплату банківським працівникам аж до дня прийняття рішення про ліквідацію; поверне у свою казну кошти, виплачені як компенсація вкладникам під час тимчасової адміністрації, і відшкодує решту витрат, пов'язаних із неплатоспроможним банком. І тільки після цього настає черга вкладників.
З огляду на вищевказане, зовсім невтішно виглядають перспективи таких вкладників-кредиторів, як фізичні особи - підприємці та юридичні особи, задоволення вимог яких здійснюється аж у сьому чергу.
Попри це, як свідчить практика, можна спробувати знайти й інші, реалістичніші варіанти повернення своїх кровно зароблених грошей, сума яких перевищує розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.
Одним із таких способів, за допомогою якого українським вкладникам вдавалося повернути свої гроші, є так зване роздроблення вкладу на частини з розрахунку до 200 тис. грн на одну особу (у тому числі переведення з рахунка ФОП чи юридичної особи на рахунки фізичних осіб). Щоправда, у таких випадках є значний ризик активної протидії зі сторони Фонду та його уповноваженої особи.
Так, якщо вкладники розбивають свої вклади, уповноважена особа Фонду може скористатися правом на визнання договорів банківського вкладу або банківського рахунка нікчемними з підстав, визначених у частині 3 статті 38 Закону.
З іншого боку, нещодавно на офіційному сайті Фонду з'явилося роз'яснення, зі змісту якого вбачається, що на рахунок за вкладом зараховуються кошти, які надійшли на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором вкладу не передбачено інше. Фізична особа має право укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. При цьому Фондом гарантуються лише ті вклади на користь третьої особи, за якими треті особи набули прав на вказані вклади до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
Інакше кажучи, якщо роздроблення вкладу проводилося до введення в банку тимчасової адміністрації, то такі операції, по суті, визнаються Фондом і за відповідними вкладами здійснюється виплата гарантованих сум відшкодування.
Однак реалізовувати на практиці подібні схеми все-таки досить складно, тому найкращий спосіб не втратити свої заощадження - потурбуватися про них заздалегідь (наприклад, депозити доцільно розміщувати в декількох банках у розмірах, що не перевищують 200 тис. грн). Якщо ж конфлікту з Фондом не уникнути, для досягнення бажаного результату слід звернутись за допомогою до кваліфікованих юристів.
Тож, як бачимо, з питаннями повернення вкладів неплатоспроможного банку за рахунок коштів Фонду насправді не все так просто, як розповідають банкіри потенційним клієнтам.
Зрештою, як інформацію для роздумів не зайвим буде навести таку статистику: обсяг коштів фізичних осіб у банках станом на 01.04.2016 становить 375,2 млрд грн, а обсяг коштів у Фонді гарантування вкладів за найоптимістичнішими підрахунками - трохи більше 10 млрд грн, тобто приблизно в 40 разів менше. Не важко спрогнозувати долю вкладів громадян у випадку, якщо хоча б один з провідних українських банків "раптово" розориться... Якому відсотку вкладників такого банку вистачить грошей Фонду гарантування?
Сергій Жиліч,
юрист
компанії з обслуговування інвестицій
Investment Service Ukraine
