Останнім часом за захистом порушеного права до юристів все частіше звертаються господарюючи суб'єкти під час проведення перевірок з боку контролюючих органів, зокрема, оскарження незаконних та необґрунтованих дій податкових органів під час проведення позапланових перевірок платників податків. При проведенні позапланових невиїзних перевірок податковим органом ігноруються положення ст.ст.73,78,79 Податкового кодексу України, без наданих законом повноважень виносяться безпідставні, необґрунтовані рішення, які в свою чергу, спричиняють негативні наслідки - порушення прав та законних інтересів платників податків та їх контрагентів, що є причиною звернення останніх до суду з адміністративними позовами.
Все частіше, зловживаючи своїм положенням, податкові органи складають акти про виявлення порушень податкового законодавства у вигляді завищення податкового кредиту, проведення транзитних фінансових потоків, відсутність реального факту здійснення господарської діяльності, «штучного» формування податкового кредиту. Такі акти дедалі частіше ґрунтуються на припущеннях, складаються формально, без перевірки та співставлення даних, аналізу первинної документації, що надається підприємством, ігноруючи вимоги законодавства та за межами правового поля.
Більше того, всупереч вимог законодавства, такі незаконні висновки акту перевірки податкові органи використовують для внесення змін до податкової звітності підприємств в діючих електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок Аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів, без винесення податкових повідомлень-рішень.
Як приклад можна навести протиправні рішення контролюючих органів по здійсненню операцій щодо придбання та подальшої реалізації нафтопродуктів в Україні компаніями, що мають відношення до групи ВЕТЕК.
За ланцюгом постачальників нафтопродуктів податковими інспекціями на підставі внутрішніх службових записок з підприємств знімається податковий кредит та зменшуються суми витрат, що збільшує їх податкове навантаження. По суті, такі підприємства змушені платити податки двічі.
«Ви відправляєте залізницею пусті цистерни» - така відповідь для постачальників від податківців не новина. Будь-які докази, повний пакет первинної документації до уваги не приймається, доходить до «смішних» ситуацій: автозаправні станції (АЗС) як кінцеві отримувачі пального і, відповідно, його реалізатори не взмозі довести податковому органу, що вони розливають до авто бензин, а не повітря. Розрахункові чеки підприємства, резервуари з наявним бензином для податківців не є достатнім і належним доказом.
У висновку податковий орган зазначає, що підприємством не доведено реальності здійснення ним правочинів по придбанню пального, і діяльність платника податку начебто спрямована на набуття податкової вигоди для третіх осіб та прикриття їх незаконної діяльності. При цьому, в одному із випадків сама податкова інспекція району є покупцем пального у підприємства.
|
Світлана Савченко |
Наведені ситуації були б кумедними, як би не було так сумно від їх наслідків.
Від протиправних дій податкових органів страждає підприємство і його партнери, оскільки все більше значення для забезпечення стійких конкурентних переваг на ринку товарів та послуг мають позитивна ділова репутація, інтелектуальний капітал фірми. Позитивна ділова репутація є необхідною складовою у відносинах з партнерами, інвесторами, дозволяє збільшувати дохід, підсилює позиції компаній при виході на нові ринки.
Тому дії податкового органу щодо безпідставного віднесення підприємства до «ризикового» або коригування показників податкової звітності шляхом внесення недостовірних даних наносять йому шкоду.
Крім цього, підприємства змушені витрачати зусилля та час на доведення в судовому порядку правомірності здійснення ними господарської діяльності, та змушувати податкову інспекцію через суд вилучати з баз даних недостовірну інформацію.
Останнім часом адміністративні суди все частіше приймають сторону підприємства при розгляді спорів про неправомірність дій та перевищення повноважень службовими особами податкового органу під час проведення позапланових документальних перевірок та коригувань у податковій звітності.
В справах, де приймали участь юристи нашої компанії, судами у своїх рішеннях було зокрема зазначено, що «…оскільки висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності позивача, відповідач зобов'язаний вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту перевірки». (Постанова КААС від 05.11.2014 по справі № 826/9807/14).
Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що підприємства, звертаючись за захистом порушених прав до суду, мають шанс отримати позитивний досвід у справах про оскарження незаконних дій контролюючих органів.
Світлана Савченко,
керівник податкового напрямку Адвокатської компанії «Кравець і партнери»
