Прискорено вступ в дію закону щодо військового капеланства: що передбачено?

Історія запровадження інституту військового капеланства в Україні триває з часів створення Збройних Сил України. Поштовхом до активізації військово-релігійних відносин став початок військової агресії Росії в Україні у 2014 році, коли лише за перший рік активних бойових дій через офіційні дозволи Міноборони на передову приїхало 350 капеланів, з них активними та постійними служителями у зоні АТО стали 150 духовних служителів. Відтоді особливо актуальним стало впровадження в ЗСУ служби військового духовенства (капеланської служби), впровадженої Міноборони в 2017 році. До повномасштабної війни у 2022 році українське оборонне відомство досліджувало функціонування цього нституту в інших країнах, щоб перейняти найкращі практики. Втім, війна прискорила події.

Загальної доктрини для капеланських служб не існує, навіть у країнах НАТО моделі капеланства різняться. Кожна держава має власний формат служби духовної опіки військовослужбовців, побудований відповідно до ментальності й історичного розвитку народу. При побудові своєї капеланської служби, Україна використовувала не тільки зарубіжний досвід, а в першу чергу врахувала духовні традиції, а також досвід, отриманий під час бойових дій на сході держави.

Закон України «Про службу військового капеланства» регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, а також визначає правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства.

Дія Закону поширюється на:

• Збройні Сили України;

• Національну гвардію України;

• інші утворені відповідно до законів України військові формування;

• Державну прикордонну службу України.

Згідно закону, Служба військового капеланства призначена для організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України і членів їх сімей.

Служба військового капеланства утворюється як окрема структура у складі ЗСУ, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України. У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватися одним військовим капеланом.

Гранична чисельність Служби військового капеланства для ЗСУ, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України формувань та Державної прикордонної служби України не може становити менше 0,15% граничної чисельності відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України.

Діяльність Служби військового капеланства здійснюється на основі таких принципів:

• дотримання конституційного права військовослужбовців і працівників на свободу світогляду та віросповідання;

• рівність представників усіх віросповідань, які проходять службу у Збройних Силах України, Національній гвардії України, в інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та в Державній прикордонній службі України, у задоволенні їхніх релігійних потреб;

• рівність військових капеланів незалежно від їх приналежності до релігійної організації;

• толерантне ставлення військових капеланів до представників інших релігійних організацій;

• неприпустимість нав'язування релігійних чи інших переконань;

• добровільність участі військовослужбовців, працівників та членів їх сімей у богослужіннях, релігійних обрядах;

• рівність військових капеланів різних конфесій щодо використання духовних центрів;

• пріоритетність бойової (спеціальної) підготовки під час планування та проведення заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців.

Закон закріплює статус військових капеланів як військовослужбовців, визначає їхні функціональні обов'язки та вимоги.

Вимоги до військового капелана:

• Ним може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності

• Наявність вищої богословської освіти

• Проходження навчання за спеціальною програмою підготовки військових капеланів відповідно у навчальному центрі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України

Закон також запроваджує відповідні квоти конфесійного представництва та мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.

Для зайняття 90% штатних посад військових капеланів у ЗСУ, Нацгвардії України розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів здійснюється з урахуванням конфесійної приналежності особового складу відповідно до військових формувань та Державної прикордонної служби України у порядку, встановленому відповідним центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, формує запит до керівних центрів (управлінь) відповідних релігійних організацій щодо надання кандидатур для проходження відповідної підготовки та здійснення військової капеланської діяльності.

Для зайняття 10% штатних посад військових капеланів у ЗСУ, Нацгвардії України, інших утвореннях, розподіл квот конфесійного представництва військових капеланів здійснюється начальником Служби військового капеланства відповідно ЗСУ, Нацгвардії України.

Відповідно до одержаної квоти конфесійного представництва військових капеланів релігійні організації готують необхідну кількість священнослужителів та передають їм мандат на право здійснення військової капеланської діяльності. Після отримання від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандата на право здійснення військової капеланської діяльності священнослужитель приймається на військову службу у порядку, передбаченому відповідним положенням про проходження служби військовими капеланами.

Закон передбачає створення Міжконфесійних рад з питань військового капеланства як дорадчих органів при Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ.

Міжконфесійні ради з питань військового капеланства є міжконфесійними консультативно-дорадчими органами, що утворюються і діють при Міністерстві оборони України та Міністерстві внутрішніх справ України з метою забезпечення міжконфесійної злагоди та порозуміння у сфері організації заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників і членів їх сімей. Міжконфесійні ради з питань військового капеланства можуть також утворюватися при центральних органах виконавчої влади, яким підпорядковані інші військові формування.

Закон визначає конфіденційність інформації особистого характеру. Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є конфіденційною.

Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.

Військовий капелан бригади/батальйону: обов'язки

• здійснювати забезпечення організації та проведення молитов, богослужінь, благословень, урочистих і поминальних заходів та інших релігійних обрядів і культів, пов'язаних із задоволенням духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

• сприяти розвитку особистісних та колективних моральних якостей особового складу;

• популяризувати здоровий спосіб життя серед військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

• ознайомлювати військовослужбовців, працівників та членів їх сімей з основами релігійного вчення;

• виховувати у військовослужбовців, працівників та членів їх сімей толерантне ставлення до людей з іншим світоглядом та релігійними переконаннями;

• налагоджувати взаємодію з представниками релігійних організацій, які здійснюють діяльність у місцях дислокації військових частин, в інтересах задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, працівників та членів їх сімей;

• брати участь у реабілітації особового складу, який потребує психологічної допомоги;

• консультувати командування з релігійних питань.

Видача зброї та боєприпасів військовим капеланам забороняється. Військові капелани не можуть бути залучені до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань та інших дій, несумісних з їхніми посадовими обов'язками та статусом священнослужителя.

В якості висновка зазначу, що Закон України «Про службу військового капеланства» беззаперечно потрібен. Під час війни, збройної та інформаційної, роль військового священника тільки зростає, адже армія сильна тоді, коли сильний її дух.