Ніхто не може заперечити проти того, що показником стану суспільства є стан правосуддя в країні, ключову роль в якому відіграє особа судді. І яке б не було досконале законодавство, суспільство ніколи не зможе отримати належний судовий захист, якщо на сторожі порушених прав буде стояти особа, яка зловживає правом судити.
За останні декілька років в Україні було проведено безліч заходів, як то конференцій, з'їздів, круглих столів, в тому числі і міжнародних, на яких основним питанням було - реформування системи судів і суддівського корпусу. Попри те, що в Україні ще не створено ефективну систему судів, значимі кроки в бік покращення суддівського корпусу вже робляться. Так, для того, аби суддівський корпус поповнився кваліфікованими новими спеціалістами, в Україні нещодавно запрацювала нова система відбору суддів. Якою є ця система відбору, яким якостям повинні будуть відповідати майбутні судді, і, чи є ефективною система дисциплінарних стягнень для суддів «ЮРИСТ & ЗАКОН» запитав у Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, судді Верховного Суду України Ігора Самсіна.
Оскільки «ЮРИСТ&ЗАКОН» є виданням для практикуючих юристів, ми не могли обмежитись виключно вищевказаними запитаннями, і поставили перед Ігорем Леоновичем декілька практичних, як то щодо відповідальності суддів, строків розгляду скарг на суддів та щодо їх відводу. Сподіваємось, що відповіді на ці запитання стануть у пригоді для практикуючих юристів та адвокатів.
«Ю&З»:
- Вже працює нова система згідно з новим законодавством добру суддів. Ігоре Леоновичу, Ви особисто вже помітили різницю в якості роботи суддів, між тими, які добирались за старими правилами і уже теперішньою Кваліфкомісією?
Ігор Самсін: - Щоб відповісти на це питання тут необхідний певний час, адже новопризначені судді лише розпочали свою роботу і якість такої роботи ми зможемо оцінити пізніше. Але вже тепер ми спілкуємося з членами ВРЮ, з суддями і бачимо, що у цих суддів, яким ми надали рекомендацію, значно більший і ширший інтелектуальний потенціал. Тобто люди перед тим як прийти і подати заяву до ВККС та заявити про свій намір стати суддею, зважають на складність процедури, усвідомлюють, що повинні мати ґрунтовні знання, вони вивчають законодавство, вони готуються, постійно працюють над собою, удосконалюються. Тобто я можу сказати, що перший такий позитив у новій системі відбору суддів ми уже бачимо.
«Ю&З»:
- Ви можете прогнозувати, що цей позитив буде зростати?
Ігор Самсін: - Ви знаєте, я часто відвідую юридичні інтернет-форуми, переглядаю «Юридичну практику», ЛІГА:ЗАКОН , інші інтернет-видання, і з приємним здивуванням помітив, що майбутні кандидати спілкуються не просто так, а на професійні теми - вирішують практичні задачі, обговорюють тести, діляться думками та дискутують! Тобто це, як кажуть, «зачепило». Крім того, я знаю із слів моїх колег суддів, що практично всі кандидати готуються до іспитів і вивчають як теорію, вивчаючи її з викладачами, так і практику. І у цьому є певний позитив.
«Ю&З»:
- Зараз час від часу виринає на поверхню тема спеціалізованих судів, створення цих судів. Наприклад, ювенальні суди, суди інтелектуальної власності і т. д. Як Ви гадаєте, чи є сенс їх запровадження?
Ігор Самсін:- Я думаю, що сенс у тому є, оскільки стрімко розвивається як наше життя, так і законодавство, а тому нам потрібні фахівці різних галузей, вузьких галузей. Вони найбільш ефективно вирішують справи, вони знають конкретне законодавство, яке стосується цього напрямку, поглиблено вивчають його, набувають неоціненного досвіду. І європейська практика свідчить про це, адже багато європейських країн пішли шляхом запровадження вузької спеціалізації судів.
«Ю&З»:
- Тобто ВККСУ не стоятиме на перешкоді цим змінам і ви навпаки готові сприяти цьому?
Ігор Самсін:- Так, ми готові сприяти таким змінам, більш того разом з Національною школою суддів України розробляти певні програми і навчати суддів, і ми це будемо робити. ВККС не стоятиме осторонь можливості розбудови правової системи України. Так на сьогодні ми вже розпочали роботу спільно з канадським проектом, будемо на певному етапі вивчати питання запровадження в судовому процесі такої стадії як примирення сторін, так звана медіація. Хоч наше законодавство прямо не передбачає існування медіації, однак і цивільне процесуальне законодавство і адміністративно-процесуальне законодавство дозволяє це робити, оскільки законом передбачено попередній розгляд справи, який і направлений перш за все на примирення сторін.
«Ю&З»:
- Але зараз це не дуже поширена практика?
Ігор Самсін:- Так, на жаль, ми відійшли від цієї практики, хоча в свій час вона була не просто поширена, а в деяких випадках навіть обов'язкова для суду. Для прикладу - шлюбно-сімейне законодавство прямо зобов'язувало суд у разі розгляду позову про розірвання шлюбу між подружжям використати усі заходи для примирення сторін.
Комісія абсолютно не може впливати процес відводу судді, тобто давати судді вказівку як діяти - задовольняти відвід чи ні, заявляти собі самовідвід чи ні, інакше виникає загроза впливу на суддю, що є неприпустимим |
«Ю&З»:
- Взагалі судова практика і особливо резонансні судові процеси останнім часом вкотре підтвердили, що відвести суддю під час процесу дуже складно. Яка позиція ВККСУ зараз і чи може звернення до Комісії допомогти сторонам процесу відвести суддю?
Ігор Самсін:- Мушу наголосити, що ВККСУ не втручається в питання відводу судді, але однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є порушення ним правил відводу. Мається на увазі, що суддя зобов'язаний заявити самовідвід собі лише в тому випадку, коли він безпосередньо чи дотично зацікавлений в розгляді даної справи. Коли сторонами є родичі, чи підсудними є родичі, чи інші близькі, або ж наявний конфлікт інтересів. У решті випадків суддя сам приймає рішення відводу чи самовідводу в суді, тобто залежно від цих обставин. Але Комісія абсолютно не може впливати на цей процес, тобто давати судді вказівку як діяти - задовольняти відвід чи ні, заявляти собі самовідвід чи ні, інакше виникає загроза впливу на суддю, що є неприпустимим.
«Ю&З»:
- От ваша особиста позиція, як судді, судді Верховного Суду? Як Ви ставитесь до відводу судді в ході процесу?
Ігор Самсін: - Я ставлюсь негативно. І справа не в тому, що коли суддю відвести, то наступним розглядати справу прийде кращий чи гірший суддя. Ні звичайно. У нас же запроваджений автоматизований розподіл справ, а відтак справа після відводу попереднього судді потрапить іншому судді і процес розпочинається спочатку, тобто судді треба вивчити справу, підготуватися до розгляду справи і це абсолютно закономірний процес. А тому сторони повинні правомірно і добросовісно користуватись своїми правами в судовому процесі, а суддя в свою чергу не зловживати правом відводу і не використовувати його через неприязне ставлення до котроїсь із сторін, а повинен вести процес в рамках процесуальних положень, які визначені в кодексах. Не більше і не менше. Він не повинен створювати будь-якого конфлікту між сторонами, а навпаки - розв'язати цей конфлікт.
«Ю&З»:
- Як змінилась статистика із зверненнями, скаргами на суддів до ВККСУ в порівнянні 2011 і 2012 роком?
Ігор Самсін: - Практично вона не змінилась. Це стала величина, оскільки приблизна кількість розгляду справ у судах майже та сама. Там тільки деякі відсотки: менше в минулому році, чи більше. Є певний відсоток громадян, які незадоволені судовим рішенням, які дійсно хочуть вплинути якимось чином на суддю ще до постановлення рішення. Сьогодні Закон дав можливість будь-кому, як зазначено в Законі, кому відомі факти щодо порушення правил поведінки суддею, - звернутись до ВККСУ.
В порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість скарг зменшилася приблизно на 1 тисячу |
«Ю&З»:
- Але Ви не побачили такої навали скарг?
Ігор Самсін: - Абсолютно ні. Велика кількість скарг - це закономірний процес. Ось недавно ми перебували з робочим візитом у США, спілкуємось також із представниками з Канади, і там також є комісії, які розглядають поведінку суддів, і значна частина, десь 70-80%, це скарги на судові рішення, на процесуальні дії судді, хоча процесуальні дії судді оскаржуються у відповідному судовому органі: апеляційному чи касаційному. І у нас так - левова частка скарг, що надходять до Комісії, - фактично скарги людей, незадоволених саме судовим рішенням, а не поведінкою судді.
Якщо звернутися до статистики, то зазначу: всього за 2011 рік у Комісії зареєстровано 12 516 первинних скарг (а станом на серпень 2011 року - 8 318), за 2012 рік станом на серпень - 7 197 скарг. Як бачимо, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість скарг зменшилася приблизно на 1 тис.
«Ю&З»:
- Згідно статті 89 Закону «Про Судоустрій і статус суддів» рішення Комісії ухвалене при дисциплінарному провадженні є остаточним і оскарженню не підлягає. Але Закон має застереження, що у виняткових випадках суддя може оскаржувати рішення до ВРЮ, або ВАСУ. Скажіть будь-ласка, що це за виняткові випадки?
Ігор Самсін: - Я б не говорив, що це виняткові випадки, оскільки стаття 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплює абсолютно нормальне правило для будь-якої правової системи - якщо рішенням Комісії суддю притягнуто до дисциплінарної відповідальності (йому оголошено догану), то звісно ж незадоволений суддя має право його оскаржити або до ВРЮ, або до ВАСУ. І тут уже такий суддя може в скарзі викласти всі свої думки та пояснити свої дії і доводити, що ВККС неправильно притягнула його до відповідальності, що він не допустив дисциплінарного проступку.
«Ю&З»:
- А як це практично, багато таких випадків? Є випадки де судді оскаржують рішення до ВРЮ або ВАСУ?
Ігор Самсін: - Такі випадки звісно ж є, але їх не багато. Близько десятка-півтора в рік, а практика розгляду скарг різна. Частина скарг відхиляється, частина скарг задовольняється. Але якщо скарга судді задовольняється, то це не свідчить про помилку ВККС. Комісія - колегіальний орган і якщо ми колегіально приходимо до висновку, що в діях судді є ознаки дисциплінарного проступку, - оголошуємо такому судді догану, і це позиція Комісії. Але в іншого колегіального органу - ВРЮ - може скластися інша думка, що не свідчить про наявність недоліків у роботі ВККС.
«Ю&З»:
- А ці позиції більш-менш усталені?
Ігор Самсін: - Можу сказати, що ВККСУ має усталені позиції щодо розгляду дисциплінарних справ, ми робимо узагальнення своєї практики та виробили позиції щодо застосування дисциплінарного стягнення відносно суддів по певним підставам притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду дисциплінарної справи ми навіть можемо рекомендувати ВРЮ звільнити суддю за порушення присяги, якщо встановимо такі факти.
«Ю&З»:
- І Як реагує ВРЮ?
Ігор Самсін: - Іноді погоджується, іноді ні.
«Ю&З»:
-Закон «Про Судоустрій і статус суддів» регламентує терміни розгляду скарг на суддів, однак буває, що терміни розгляду затягуються. Скажіть будь-ласка які головні причини затримки терміну розгляду скарг і які максимальні терміни розгляду скарг у ВККСУ були зафіксовані?
Ігор Самсін: - Строку розгляду скарги як такого Закон не передбачає, однак визначає, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше 6 місяців із дня відкриття ВККС провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку. Але ж зрозуміло, що строк розгляду скарги повинен бути розумним і відповідати зазначеним обмеженням. Від чого залежить термін? Від того, коли суддя надасть нам пояснення з приводу цієї скарги, чи не потребує ця скарга якоїсь додаткової перевірки, виїзду на місце, з'ясування обставин, відібрання пояснень тих чи інших осіб, які були причетні до події, яка описується у скарзі. Тобто від багатьох причин. Ми ж у свою чергу намагаємося якнайшвидше розглянути скаргу і вирішити цю справу.
«Ю&З»:
- У ВККСУ вистачає людей і можливостей, аби розглядати ці скарги?
Ігор Самсін: - Вистачає людей, вистачає можливостей. Питання дисциплінарного провадження врегульовані в Законі, та більш чітко в Регламенті Комісії. Правда є тут певні нюанси, наприклад, чи потрібно колегіально розглядати скаргу, яка не містить навіть посилання на наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку. Я впевнений, що Комісія створена для того, аби оперативно та ґрунтовно розглядати скарги, які містять ознаки дисциплінарного проступку судді. А чи потрібний колегіальний розгляд тих скарг, які завідомо будуть відхилені, і не через примхи Комісії, а через те, що взагалі не містять підстав для розгляду? Думка з цього приводу розділилися… ВАСУ вважає, що Комісія - колегіальний орган, а тому повинна колегіально розглядати все. Але ми маємо свою позицію: ці скарги не підлягають колегіальному розгляду, а підлягають одноособовому розгляду членом Комісії з наданням заявнику відповіді, що в даній скарзі не міститься ознак дисциплінарного проступку, а, наприклад, оскаржується судове рішення. В такому випадку заявнику слід роз'яснити порядок оскарження судового рішення, а не витрачати зусилля колегіального органу на формальний розгляд скарги.
Позиція ВАСУ - протилежна, але ми вирішили і це питання й рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження по всіх скаргах затверджуємо на засіданні ВККСУ. Хоча повторю - із загальної кількості усіх скарг 80% - це скарги на процесуальні дії суддів, і лише 20% - це скарги, які стосуються відповідальності судді.
«Ю&З»:
- Загалом як ви вважаєте ці існуючі на сьогодні засоби дисциплінарних покарань для суддів наскільки вони ефективні і наскільки вони працюють і чи треба їх поліпшувати?
Ігор Самсін: - Я думаю, що вони ефективні. Так, Комісія має право оголосити судді догану, а також порушити перед ВРЮ питання про звільнення судді за порушення присяги. Хоча ми б пропонували все ж розширити спектр дисциплінарних стягнень, для прикладу, не тільки догана, а й сувора догана. Але навіть і те, що Комісія порушує дисциплінарне провадження щодо судді має ефект і дає великий результат. Якщо в кар'єрі судді таке стається вперше - він дійсно дуже переживає, що може отримати дисциплінарне стягнення, звісно ж захищається, але й аналізує обставини, які призвели до скарги, оцінює свої дії, намагається покращити свою роботу. Це має свій ефект.
Внутрішня корпоративна суддівська етика - важливий елемент суддівської свідомості, якщо така етика побудована на внутрішньому переконанні суддів у необхідності діяти незалежно, законно та справедливо |
«Ю&З»:
- А взагалі чи є у суддів ця корпоративна відповідальність, корпоративна солідарність, чи є внутрішня етика, не та, що регламентована в Законі?
Ігор Самсін: - Я думаю, що так. Це є всюди, і в тому числі серед суддів, хоч судді - це особлива професія в юридичній сфері. Бо ж ви бачите як сьогодні не легко стати суддею, важче, ніж адвокатом чи юрисконсультом, адже щоб стати суддею є певні законодавчі перепони та вимоги, і чим рік ми закономірно ускладнюємо цю процедуру. Ускладнюємо не для того, що ми так хочемо, а для того, щоб у судову систему прийшли найкращі, висококваліфіковані фахівці, щоби сформувалася «елітарна корпоративна система» як висловився колись мій колега. Не слід також забувати, що судді - це не поодинокі суб'єкти системи, існують органи суддівського самоврядування, існують органи в системі судоустрою, які в більшості своїй сформовані із суддів. Як от ВККС, яка не є державним органом, а є органом в системі судоустрою, зацікавлена в чистоті суддівських рядів, оскільки має свою специфіку призначення членів Комісії, має надважливі функції - це забезпечення судів висококваліфікованими кадрами, дисциплінарна практика щодо суддів, просування суддів по кар'єрі. А тому внутрішня корпоративна суддівська етика - важливий елемент суддівської свідомості, якщо така етика побудована на внутрішньому переконанні суддів у необхідності діяти незалежно, законно та справедливо. Тим паче з огляду на сьогоднішні події в інформаційному просторі, які говорять про те, що в судах корупція… корупція і зловживання. Звісно ж, це все відносно, але нам потрібно ось це, нове покоління суддів, зробити таким, щоб вони йшли в суд вершити правосуддя, а не йшли, думаючи про одержання якихось привілеїв чи благ. Нам потрібно, щоб у суспільстві була довіра до конкретного судді, а від того виросте й довіра до судової системи загалом.
«Ю&З»:
- Щоб ви порадили адвокату, або іншій особі під час процесу, в якого виникає бажання написати скаргу на цього суддю, щоб якось його затаврувати?
Ігор Самсін: - По-перше, завдання адвоката - це з'ясування істини, він повинен допомогти судді з'ясувати істину у справі і зробити це правовими засобами, а не якимись побічними. По-друге, не гоже адвокату «лякати» суддю: я напишу на вас скаргу, що ви підвищили голос на мене чи не так подивилися, а варто у законний спосіб довести суду і учасникам процесу, що саме я, адвокат, маю правильну правову позицію. І лише тоді буде добре відношення і судді до адвоката, і адвоката до судді. Суддя ж у свою чергу повинен спокійно вислухати всіх сторін процесу, адже це дуже важливо - вміти вислухати, акуратно згладити назріваючий конфлікт і перевести розмову в іншу площину для обговорення тих фактів, що необхідні для з'ясування обставин по справі. А адвокат повинен професійно виконувати свої обов'язки, а не лише заробляти гроші. Якщо він буде професійно це робити, то це буде плюс і для нього, і для клієнта, і для судді й для суспільства загалом.
«Ю&З»:
- Вже призначено час проведення кваліфікаційного іспиту, яким буде цей етап?
Ігор Самсін: - Цей етап буде практично аналогічним іншим етапам, які проходили й у минулому році, й у червні поточного року. Питання будуть поставлені в площині застосування права і в площині визначення особистих, ділових і моральних якостей кожного кандидата.
У цьому році кваліфікаційний іспит буде складніший сам по собі. І взагалі, цей іспит - чи не найвідповідальніший на етапі відбору, оскільки саме за його результатами ми повинні відібрати з загальної кількості достойних юристів - найкращих, висококваліфікованих, тих, які добре розуміють процес та володіють практичними навичками, притаманними судді. Ну і звичайно ж ми звернемо увагу на моральні якості претендентів, які в комплексі будуть перевірятися Комісією щодо кожного кандидата.
«Ю&З»:
- Як це буде відбуватися?
Ігор Самсін: - Іспит буде відбуватися декілька днів у Києві у виставковому центрі КиївЕкспоПлаза на Нивках. Перший день - 11 вересня, у цей день кандидати складатимуть письмове анонімне тестування. Тест буде складатися зі 120 питань, які спрямовані на перевірку знання, розуміння та застосування права, а 19 та 20 вересня кандидати будуть виконувати практичне завдання із господарського, цивільного, кримінального та адміністративного права.
«Ю&З»:
- А дослідження ділових, моральних якостей?
Ігор Самсін: - А це продовження іспиту, адже після написання й перевірки робіт він не закінчується - на черзі спілкування з кандидатами. Тобто кваліфікаційний іспит - це комплекс певних етапів: тестування, тобто виявлення знань, практичне завдання, а це написання процесуального документу, і визначення ділових, особистих і моральних якостей - шляхом такого собі спілкування з кандидатом із урахуванням інформації та відомостей про кандидата, що є в розпорядженні Комісії.
«Ю&З»:
- Всі люди пройдуть після 11 і 20 вересня тобто не буде відсіву після кожного з цих етапів?
Ігор Самсін: - Ні, не буде. Відсів буде лише тоді, коли Комісія поспілкується з усіма кандидатами й результати іспиту всіх кандидатів будуть затверджені. Лише тоді ми зможемо сказати, хто найкраще склав кваліфікаційний іспит, яка кількість таких осіб.
«Ю&З»:
- Зараз десь 1500, а потрібно вдвічі менше?
Ігор Самсін: - Прогнозована кількість вакантних посад суддів, із урахуванням якої було оголошено цьогорічний добір, становить 724 посади. Кандидатів будемо відбирати в залежності від прогнозованої кількості посад, від загальної кількості кандидатів, від якості їх іспиту.
«Ю&З»:
- Коли вже остаточно буде готовий список новоспечених суддів?
Ігор Самсін: - Важко сказати. Як ви розумієте, Комісія працює в шаленому ритмі, однак всі процедурні моменти виконує та дотримується вимог Закону, й з урахуванням такої величезної кількості кандидатів, як ми маємо, остаточно визначити таких осіб ми плануємо десь приблизно в листопаді місяці.
Інтерв'ю підготувала
Олена Адамантіс,
