Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Из пустого в порожнее: как госструктуры дают разъяснения

27.08.2015, 11:43
11
9
Любовь Хоружа
партнер, управляющая практики госзакупок Адвокатского Объединения «Артиус»

Материал публикуется на языке оригинала.

Незрозуміла норма закону? Звертайтесь за роз"ясненням. А от чи дадуть вам відповідь, коли, а головне яку – це вже інше питання. Такий підхід більшості держструктур, і Мінекономіки не виняток…

Чи доступні норми законодавства для пересічних громадян? Далеко не всі, часто навіть професійні юристи не можуть однозначно трактувати ту чи іншу норму. На щастя, можна звертатись до держорганів за роз"ясненням. Однак останні чомусь не поспішають прояснювати ситуацію…

У нас в країні звернутись до держорганів може кожен: з заявою, скаргою, запитом тощо. Звичайно не всі цим правом користуються, але деколи така необхідність постає. Ті, хто має безпосереднє відношення до процедур держзакупівель взаємодіють з держорганами постійно. Адже в процесі проведення тендерів постійно трапляються доволі специфічні ситуації, які, на жаль, закон не регулює конкретно. От і доводиться до Мінекономіки звертатись за "мудрою порадою".

Маєте право!

Відповідно до п.13 ч.1 ст.8 Закону "Про здійсненні державних закупівель" від 10.04.2014 року №1197-VII однією з основних функцій Уповноваженого органу (Мінекономіки) є надання роз"яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Тобто будь-яка особа, незалежно від статусу та відношення до процедур проведення тендерів, може звернутись з запитом до Мінекономіки, якщо якась норма Закону їй здається незрозумілою чи такою, що трактується двояко.

Більше у документі щодо порядку реалізації цього права нічого не пояснюється. Отже фактично такий запит за роз"ясненнями можна подавати у вільній формі. При цьому потрібно вказати інформацію про адресанта, адже анонімні звернення не розглядаються. Важливо максимально конкретно сформулювати суть питання. Чіткої відповіді це не гарантує, але хоча б полегшить розуміння вашого звернення.

І вже десь через місяць пояснення буде надано.

Легке розчарування

Практика показує, що не варто очікувати конкретної деталізованої відповіді. Зазвичай роз"яснення Мінекономіки можна охарактеризувати як нечіткі, розмиті, загальні. Мало того, що тлумачення держоргану має офіційний характер, а це автоматично передбачає велику кількість посилань на нормативну базу та незацікавленість відповідачів. Воно ще й ніяк не відповідає суті запитань, окреслює їх загальну суть, не апелюючи до нюансів.

Найчастіше таку переписку з Мінекономіки можна охарактеризувати як "переливання з пустого в порожнє". Звернемось до конкретного прикладу.

Компанія А пише запит за роз"ясненнями щодо надання аналогічних договорів. Задля розуміння усієї картини та ознайомлення з формою подання запиту наводимо приклад повного тексту запиту та повного тексту роз"яснення.

 

Виділено фрагмент запиту, в якому чітко формулюється суть звернення. Надалі наводимо текст самого роз"яснення.

 

Як бачимо лише наприкінці роз"яснення, у підсумку, окрім банального цитування Закону, ще наводиться щось типу поради. Чи отримали ми конкретну відповідь хоч на одне зі своїх запитань? Очевидно, що ні. Щоправда на цьому історія не закінчилась. Далі ми написали Лист з проханням дати нам більш чітку відповідь на конкретні поставлені запитання. І знаєте, що прийшло у відповідь? Нам порадили ознайомитись з текстом роз"яснення ще раз більш детально, бо там все вже пояснили і розгорнутішого роз"яснення надавати не збираються. Знову розчарування з приводу елементарної нездатності держорганів ефективно взаємодіяти з суспільством…

Жорсткий нейтралітет

Подібну позицію Мінекономіки також можна зрозуміти. Адже найчастіше як замовники, так і учасники процедури держзакупівель звертаються за роз"ясненнями для того, аби отримати документальне підтвердження своєї правоти у трактуванні Закону. Як аргумент  при виникненні спірного питання. Бо що може бути вагоміше за роз"яснення Уповноваженого органу?

В свою чергу, аби уникнути викручування норми в ту чи іншу сторону, працівники Міністерства дають узагальнені відповіді. Таким чином не приймаючи ні одне з трактувань законодавства за істинне. Хоча першопричина може бути більш банальною – небажання брати на себе відповідальність.

Який не який, а аргумент

Все це не заважає адресантам запитів за роз"ясненнями таки посилатись на отримані відповіді. Зокрема у таких випадках:

  • коли подають запит за роз"ясненнями замовнику (ст. 23 Закону);
  • у разі оскарження процедури, коли висувають вимогу щодо усунення порушення (ч.3 ст.18 Закону).

Хай навіть відповідь дана розмито, але ж вашу позицію не спростували. Отже можна вважати, що ви праві, а як доказ використовувати роз"яснення, надане Міністерством.

Саме так учасники процедури держзакупівель найчастіше і роблять. У підсумку можливістю отримання детального роз"яснення закону, навіть маючи при цьому найкращі наміри, скористатись Вам не вдасться. Як є…

Висновок

Безперечно, потрібно міняти такий підхід до справи. Спочатку Мінекономіки має само визначити чітку позицію щодо норм Закону. Потім завдяки цьому перейти до більшої конкретики у роз"ясненнях. Адже якщо переливання з пустого в порожнє продовжиться, то кількість запитів зростатиме, а маніпуляції будуть і надалі використовуватись винахідливими суб"єктами держзакупівель як ефективний механізм впливу.

Любов Хоружа, партнер, керуюча практики держзакупівель ЮК "Світ юридичних послуг" 

Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий