Юридичні послуги, як і інші консультаційні (бухгалтерські, маркетингові тощо) послуги, перебувають під особливою увагою фіскальних органів.
Загальновідомо, що послуга споживається в процесі вчинення певної дії або в процесі здійснення певної діяльності, тож не призводить до змін у матеріальному становищі суб'єкта господарювання. Вказаним користуються податкові органи та доволі часто зазначають у своїх актах на відсутність факту реального надання відповідних послуг. На обґрунтування своїх висновків податківці посилаються на відсутність конкретизації послуг, які надавав виконавець, відсутність у первинних документах змісту та обсягу таких послуг.
Водночас юридичний бізнес за своєю суттю базується на довірі Клієнта до юридичного радника, конфіденційності наданих доручень та рекомендацій. З цих міркувань закріплення юридичної послуги в договорі вимагає використання певних загальних формулювань та використання детального опису наданих послуг становить небезпеку розкриття конфіденційної інформації.
Таким чином, потенційно будь-яка юридична фірма перебуває в зоні ризику в разі підтвердження факту та обсягу надання юридичних послуг:
– недостатній опис наданих послуг наражає Клієнта на ризик "зняття" витрат, пов'язаних з отриманням юридичних послуг;
– надлишковий опис наданої послуги веде до розкриття конфіденційної інформації.
Обидва випадки призводять до репутаційних втрат для юридичного радника, що робить його надвразливим.
Рішення міститься між цими положеннями та, на нашу думку, має визначатися за критерієм "поза розумним сумнівом", позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України".
У договорі про надання юридичних послуг, рахунках та актах наданих юридичних послуг мають міститися відомості, які є: а) достатніми; б) вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими.
Ступінь деталізації опису юридичної послуги у договорі та в первинному документі законодавством не встановлено. Достатність, вагомість, чіткість відомостей про надання юридичних послуг має визначатися через можливість встановлення переліку дій, що будуть здійснені особою, яка надає юридичні послуги; порядок виконання зазначеного переліку дій; визначення бажаного (запланованого) результату їх надання та його форму.
Окрім первинних документів, що підтверджують факт надання юридичних послуг (акт виконаних робіт, касовий чек, банківські виписки), мають бути реальні результати роботи щодо надання юридичних послуг (складена позовна заява, розроблений договір, письмові консультації тощо).
Відповідними доказами можуть бути кореспонденція з юридичних питань, документація, яка підтверджує виконання певних юридичних дій (дозволи, ліцензії, реєстраційні свідоцтва тощо), належним чином оформлені юридичні висновки, копії судової документації з вказівкою прізвища представника. Водночас деякі юридичні послуги не можуть бути задокументовані, зважаючи на конфіденційність, або зазвичай не документуються, оскільки це вимагає додаткових часових ресурсів. Йдеться, наприклад, про телефонні консультації, зустрічі з клієнтом, супровід переговорів.
Критерій "поза розумним сумнівом" можна продемонструвати на прикладі з судової практики.
У справі за позовом ТОВ "Центр клінічних досліджень" до ДПІ в Окружному адміністративному суді міста Києва (справа № 2а-5880/11/2670) суд визначив відсутність реального характеру надання юридичних послуг виходячи з такого.
Договором про надання консультаційних послуг, у тому числі і юридичних, встановлено, що виконавець зобов'язується надати замовнику спеціальну (кваліфіковану) консультацію. Інформація (консультування) обов'язково має містити надання замовнику рекомендацій щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.
Аналізуючи результати таких консультацій, наданих позивачем до матеріалів справи, суд зазначив.
По-перше, вказані консультації не містять реквізитів та інформації щодо автора такої консультації, його кваліфікації та підпису, відомостей щодо особи, яка зацікавлена та потребує консультації. Тобто надано звичайний текст, видрукуваний на папері.
По-друге, неможливо встановити приналежність та створення вказаних документів до виконання вказаного договору про надання послуг. Водночас консультація щодо питання податкових наслідків переміщення медпрепаратів не може бути консультацією на замовлення позивача та бути виготовленою ТОВ "Оптдевайс", оскільки остання слово в слово як у питанні, так і у відповіді співпадає з консультацією, що надана групою компаній "Паритет" для компанії ЛІГАБізнесІнформ та міститься в інформаційній системі "Ліга:Закон".
По-третє, вказані консультації не мають будь-якого спеціального (кваліфікованого характеру), оскільки згідно з їх змістом надають загальноінформаційні положення цивільного законодавства та норм законів у сфері ЗЕД і не містять жодних рекомендацій замовнику щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. Хоча зазначене є обов'язковою умовою надання таких послуг згідно з договором.
А тому, з огляду на викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено реальність таких господарських відносин.
Зазвичай професійні юридичні радники повною мірою розробляють усі необхідні первинні документи належним чином та зводять ризик "зняття" витрат, пов'язаних з отриманням юридичних послуг, до мінімуму.
