Насправді, самі по собі вимоги до позовної заяви зрозумілі та нескладні. Вони прописані у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (надалі – ЦПК України).
Але потрібно розуміти, що лише виконання формальностей ст. 175 ЦПК України точно не забезпечить перемогу у суді.
В першу чергу через те, що так звана «описова» частина позову має містити обґрунтування позовних вимог, яке іноді досить складне навіть для досвідченого адвоката. Та й самі позовні вимоги, якщо вони не узгоджуються із законом (ст. 16 Цивільного кодексу України), можуть стати підставою для відмови у позові.
Але такі позови, як: про розірвання шлюбу; про стягнення аліментів; про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, є відносно не складними, і для їх обґрунтування достатньо навести у позові факти наявності певних обставин (укладання шлюбу, народження дитини, наявності трудового договору і т.ін.), а також правові норми, які передбачають відповідні права позивача.
Для подання такого позову необхідно, спершу, за правилами статей 26-30 ЦПК України, визначити суд, до якого буде подано позов.
Далі, за загальним правилом, визначаємо належного відповідача (або відповідачів) у справі, а за потреби – співвідповідача та/або третіх осіб, які мають прийняти участь у розгляді справи. Відповідачем є особа (фізична або юридична), яка має відповідати за позовом. У випадку пред’явлення позову до неналежного відповідача, у задоволені такого позову буде відмовлено, незалежно від того, чи були порушені права або інтереси позивача.
Також потрібно дізнатися та зазначити у позові реквізити всіх учасників справи: їх повне найменування (ПІБ) та місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (РНОКПП або ІПН), їх контактні дані (номери телефонів, адресу електронної пошти – за можливості).
Потім вираховуємо розмір судового збору за ставками, визначеними ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Для цього потрібно визначити ціну позову, тобто суму майнових вимог до відповідача. Якщо майнові вимоги відсутні, то судовий збір дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. У випадку, якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то наводяться правові підстави такого звільнення
(ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Також можна просити відстрочити або розстрочити сплату судового збору за наявності відповідних умов.
Далі переходимо до основного змісту, а саме до викладення обставин, якими обґрунтовуються вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; викладення позовних вимог.
Викладення обставин полягає у поясненні позивачем того, чому на його думку порушено його право або інтереси, зокрема, вказуються а) право або інтерес, яке було порушено; б) ким було порушено право або інтерес; в) внаслідок чого відбулося порушення.
При цьому також мають бути наведені правові норми, які підтверджують, як наявність відповідного права у позивача, так і протиправну поведінку відповідача. Звертаю увагу, що посилання на положення законодавства ще не свідчить про обґрунтованість позову, адже подекуди потрібно зазначити практичне застосування цих норм, тобто навести судову практику (рішення судів вищих інстанцій). Необґрунтованість позовних вимог є підставою для відмови у задоволені позову.
Крім того, кожна обставина має бути підтверджена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами за правилами Глави 5 ЦПК України. У випадку ненадання доказів, відповідні обставини будуть вважатися не підтвердженими, а отже позовні вимоги можуть вважатися необґрунтованими, тобто у позові може бути відмовлено.
Тільки після цього викладаються позовні вимоги – належний спосіб захисту права або інтересу, який має відповідати ст. 16 Цивільного кодексу України. Звертаю увагу, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі N 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі N 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі N 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц (пункт 155).
Також не забуваємо про формальності, передбачені пунктам 6-10 ч. 2 ст. 175 ЦПК України.
Після цього, позов готовий. До нього додаються його копії для всіх учасників, та документи, визначені ст. 177 ЦПК України.
З огляду на наведене, позов можна скласти самому без адвоката, проте потрібно врахувати кількість підстав для відмови у його задоволенні.
Але чи виправдан ризик відмови від адвоката, якщо згідно з ч.2 ст. 137 ЦПК України, у випадку ухвалення судом рішення на користь позивача витрати на адвоката, якщо вони були офіційними, можуть бути покладені на відповідача у повному обсязі (але суд має право їх зменшити)?
