Продаж чи обмін квартири або будинку, приватизація, отримання субсидії, нарахування комунальних послуг – у всіх цих випадках має значення кількість прописаних осіб. Тож як власнику або наймачу (якщо квартира не приватизована) виписати того, хто вже довгий час не проживає у квартирі або будинку, без його згоди?
Для початку з’ясуємо, що згідно із статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Стаття 317 ЦК говорить про те, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. У статті 319 ЦК зазначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Тобто законодавство захищає власника квартири або будинку і дає йому право виписати осіб, які там не проживають, без їхньої згоди. Однак зробити це можна тільки через суд, надавши докази, що для цього дійсно є підстави. Виключення, коли до суду звертатися не потрібно – якщо підставою для прописки мешканця в квартирі або будинку був договір оренди і термін його дії закінчився. Виписують без суду і померлих осіб – для цього достатньо надати свідоцтво про смерть у Центр надання адміністративних послуг.
У статті 405 ЦК зазначається, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Тобто якщо квартира або будинок знаходяться в приватній власності, то непроживання прописаної людини протягом одного року буде підставою для виписки без згоди через суд.
«Якщо мова йде про неприватизовану квартиру, то наймач має право на звернення до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вже через 6 місяців відсутності (непроживання) особи за місцем реєстрації. Важливим моментом при проведенні виписки особи у судовому порядку є поважність причин її непроживання в будинку/квартирі протягом визначеного строку. Адже якщо в процесі судового розгляду виявиться, що особа не проживає у житловому приміщенні з поважних причин, у позові буде відмовлено», – розповідає помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Діана Матвєєва.
Такими поважними причинами, відповідно до чинного законодавства, є:
В цих випадках термін відсутності людини за місцем реєстрації в 6 місяців або 1 рік буде відраховуватися після закінчення дії поважної причини.
Звертаючись із позовною заявою, вам слід надати до суду документи, що підтверджують право власності на житлове приміщення, документ, що підтверджує сплату судового збору (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу), а також документи, що підтверджують факт відсутності людини у займаному приміщенні без поважних причин протягом визначеного строку.
Що може послужити доказом того, що людина не проживає у квартирі тривалий час?
«Важливим моментом є те, що особа, яка буде відповідачем у цій справі, фактично не проживає за місцем реєстрації, а позивачі зазвичай не знають, де саме відповідач проживає насправді. Водночас, кожна особа повинна бути належним чином повідомлена про розгляд справи за її участю. Протилежне може призвести до затягування розгляду справи та до можливості перегляду судового рішення, якщо відповідач доведе, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи. В такому випадку необхідно заявити в суд клопотання про виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Таке оголошення суд повинен розмістити не пізніше, ніж за десять днів до дати проведення судового засідання», – радить Діана Матвєєва.
