В господарській діяльності доволі часто трапляються випадки, коли підприємці намагаються уникнути виконання взятих на себе господарських зобов’язань. Так, аби не виконувати взяті на себе зобов’язання перед контрагентами, фізичні особи-підприємці приймають рішення припинити свою діяльність, та в подальшому звертаються до державних реєстраторів з відповідною заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. У зв’язку з цим, виникає основне питання: чи має наслідком державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця звільнення від виконання зобов’язань?
На перший погляд можна надати стверджувальну відповідь на запитання, але якщо «так», то чи буде це відповідати принципам господарювання?
Нещодавно Адвокатським об’єднанням «Вишневий і Партнери» було здобуто перемогу, та стягнуто з «колишнього» підприємця грошові кошти. Розглянемо практичну ситуацію у реальній справі:
У 2019 році між товариством з обмеженою відповідальністю та фізичною особою-підприємцем було досягнуто домовленостей про надання рекламних послуг, за умовами яких фізична особа-підприємець повинен був надавати рекламні послуги, а в свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю прийняло на себе зобов’язання прийняти послуги та оплатити їх вартість.
В подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю на виконання прийнятих на себе зобов’язань, перерахувало кошти на користь фізичної особи-підприємця.
Таким чином товариство з обмеженою відповідальністю, виконало взяті на себе зобов’язання в повному обсязі перед фізичною особою-підприємцем. В свою чергу фізична особа-підприємець рекламні послуги не надав, чим порушив господарське зобов’язання.
Намагаючись уникнути відповідальності, та маючи на меті не виконувати домовленості, у 2020 році, фізична особа-підприємець приймає рішення про припинення своєї господарської діяльності, з подальшим внесенням відомостей про припинення господарської діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Незважаючи на те, що відбулась державна реєстрація припинення діяльності фізичної-особи підприємця, адвокатами в інтересах клієнта було подано до господарського суду позовну заяву про стягнення грошових коштів з фізичної особи без статусу підприємця.
Адже, за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Господарський суд погодився з правовою позицією адвокатів, та стягнув на користь клієнта заборгованість.
Таким чином, як ми бачимо, те, що фізична особа-підприємець припинила свою господарську діяльність, ніяким чином не вплинуло на необхідність виконання взятих нею зобов’язать перед контрагентами. В свою чергу, варто пам’ятати, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
