Виселення громадян із житла, придбаного в кредит, у випадку прострочення платежів може розпочатися раніше, ніж через два місяці. 21 квітня завершується мораторій на відчуження кредитної житлової нерухомості у валютних боржників.
Згідно з умовами мораторію, йдеться про примусові стягнення на житло, яке має статус застави за кредитами, виключно у іноземній валюті. Це означає, що за рішенням суду можливі ймовірні виселення. Тобто безпосереднього відношення до питань виселення мораторій як такий не має.
Мораторій, про який наразі йдеться, було введено в червні 2014 року. За цей час переважною більшістю позичальників, які були націлені на співпрацю з банківською установою, іпотека повністю погашена. Частина валютних кредитних коштів, що досі не повернена, має різну природу. У той час, коли окремі позичальники справді знаходяться в скрутних умовах, не маючи можливостей для обслуговування кредиту, переважною більшістю кейсів мораторій використовується в якості засобу, який дає змогу не повертати банку борг і не перейматися проблемою пошуку шляхів виконання своїх кредитних обов’язків.
Банки мають намір розпочати роботу саме з такими позичальниками, які, маючи можливість врегулювати борг, домовившись із кредитором, не хочуть робити цього навмисне.
Проблема валютних іпотечних позик має бути вирішена в будь-якому випадку. Адже позичальникам був наданий уже багаторічний термін «тимчасового» мораторію, і впродовж цього часу спосіб для вирішення можна й треба було знайти – так вважає більшість фінансистів.
Передусім наразі йдеться про позики, оформлені близько 15 років тому, коли умови валютних іпотек були більш вигідними, ніж умови гривневих кредитів (мається на увазі розмір процентних ставок. В нерівні умови мораторій поставив також і тих володарів валютних іпотек, які свої боргові обов’язки належним чином виконували і виконують.
Право відбирати житло має суд – неплатник може втратити свою житлову нерухомість, якщо відповідне рішення про виселення буде прийнято судовим органом. З іншого боку, зацікавленість банків полягає в першу чергу не в тому, щоб відбирати квартири й будинки (дане майно є для кредитних установ непрофільними активами, що потребують на обслуговування додаткових витрат), а в тому, щоб знайти компромісне рішення щодо повернення кредитних коштів із кожним своїм боржником.
Юристи компанії «Касьяненко та партнери» пояснюють, що в даному зв’язку обмеження відносно стягнення на майно будуть відмінені всі – той нюанс, що іпотечна нерухомість є вашим єдиним житлом, ролі не гратиме. Проте слід зважати на такий факт, що за умови проживання в ньому неповнолітніх осіб, процедура звернення стягнення має певні особливості.
Досвідчений адвокат Дмитро Касьяненко зазначає, що звернення стягнення є можливим у позасудовому порядку. У такому разі банк звертається до неплатника з письмовим зверненням, де вимагає усунути порушення. Якщо позичальник відповідні вимоги ігнорує, банк має право прийняти рішення стосовно звернення стягнення на житлове майно на підставі укладеного з клієнтом договору, шляхом позасудового врегулювання. Відправною точкою рішення проблеми в даному зв’язку є умови певної іпотечної угоди.
Беручи до уваги складні умови пандемії, коли чимало клієнтів банків через введення локдауну опинилися в скрутній фінансовій ситуації, кредитні установи йдуть позичальникам назустріч. Слідуючи рекомендаціям НБУ та уряду України, банками надаються боржникам, що звертаються до них з відповідним проханням, певні пільги, наприклад:
· оформляються кредитні канікули;
· відміняються нарахування штрафів за прострочення платежів в період карантину;
· тимчасово призупиняється виплата процентної ставки на час карантину.
Таким чином, банківські установи йдуть щодо позичальників на поступки. Кредитори реальними кроками демонструють свою готовність до компромісів із вирішення проблем боржників. Коли термін мораторію спливе, банки отримають максимум правових підстав щодо виселення боржників. Базовий момент, на який спиратимуться кредитори в такому випадку, – це перехід права власності на майно, прописаний в іпотечній угоді.
Боржникам варто знати про ймовірність трьох варіантів вирішення банками проблеми:
· кредитори можуть звернутися до приватних виконавчих служб, що займаються продажами на аукціонних торгах;
· передадуть право вимог колекторським організаціям;
· звернуться до суду, який прийме рішення щодо виселення (під час переходу права власності у судової інстанції для такого вердикту будуть усі підстави).
Звернення стягнення на квартиру чи житловий будинок, які були передані в іпотеку, є юридичною підставою, що дозволяє виселити всіх його мешканців (виключенням у даному випадку можуть бути тільки наймачі нерухомості, а також члени їх сімей). Цей момент зазначений в ст. 40 Закону України «Про іпотеку». Процедура виселення виконується в порядку, передбаченому законодавством.