Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Окрема думка судді КСУ – реалізація принципу верховенства права чи підрив авторитету органу конституційної юрисдикції?

Експерти Мережі UPLAN, та Центру політико-правових реформ аналізують українську теорію та практику складання та використання окремих думок КСУ на тля европейського досвіду
7.12.2018, 11:27
381
0

Інститут окремої думки судді застосовується в усіх видах судочинства, однак його законодавче регулювання здійснюється тільки кількома статтями процесуальних кодексів, де передбачено право судді, який не згоден з ухваленим колегіальним рішенням, висловити й оприлюднити свою думку. ЗУ «Про Конституційний Суд України» (ст. 94) і Регламент КСУ містить положення, відповідно до якого якщо суддя підписав ухвалене рішення, висновок, ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі або про закриття конституційного провадження, він має право на окрему думку, незалежно від того, голосував «за» чи «проти». При цьому в законодавстві відсутні положення, які регламентували б юридичні наслідки окремих думок. Отже, на відміну від інших видів судочинства, у КСУ суддя може висловити окрему думку в разі голосування як «за» ухвалене рішення, так і «проти».

На підставі викладеного можна зробити висновок про особливу природу окремої думки судді КСУ. Так, як зазначає А. Шуліма, окрема думка судді КСУ з огляду на особливості справ, що розглядаються цим судом, може як стосуватися доктринальних моментів, які не були належним чином враховані судом, або містити мотивування ухваленого рішення, так і мати певне політико-правове значення1. Слід зазначити, що в діяльності КСУ був випадок оприлюднення розбіжної думки (окремої думки) С. Головатого з питання відкриття конституційного провадження.

Чинне законодавство України не передбачає, до якої частини акта Конституційного Суду України викладається окрема думка. Стаття 64 Закону Азербайджанської Республіки про Конституційний Суд вказує, що окрема думка може викладатися відповідно до описово-мотивувальної чи резолютивної частини рішення Конституційного Суду2.

__________

1 Окрема думка судді - що за процесуальний феномен? // Круглий стіл. - Комітет з процесуального права та Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України. Режим доступу: https://radako.com.ua/news/okrema-dumka-suddi-shcho-za-procesualniy-fenomen

2 Про Конституційний Суд : Закон Азербайджанської Республіки від 23 грудня 2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.constcourt.gov.az/laws/22

За 11 місяців 2018 року Конституційний Суд України виніс 9 рішень (на момент написання статті ще не було прийнято рішення № 10-р/2018 - прим. ЮРЛІГА), при цьому кількість окремих думок суддів до них становить 30. Судді КСУ доволі часто використовують інститут окремої думки: Сліденко І. Д. (у 88,8%), Мельник М. І. (55,5%), Сас С. В. (44,4%), Мойсик В. Р., Гультай М. М., Колісник В. П. (22,2%)3. У 2017 році було винесено 3 рішення, до двох з них є 7 окремих думок суддів. У 2016 році ухвалено 7 рішень, 18 окремих думок; у 2015 році - 5 рішень і 5 окремих думок (до 2 рішень не було окремих думок суддів); у 2014 році - 7 рішень, 6 окремих думок, у 4 з 7 рішень окремі думки не висловлювалися. Як бачимо, кількість окремих думок суддів Конституційного Суду України в 2018 році помітно зросла.

__________

3 У 2018 році КСУ виніс 9 рішень, при цьому кількість окремих думок становить:

рішення № 1-р/2018 - три окремі думки суддів Сліденка І. Д., Мельника М. І., Запорожця М. П.;

рішення № 2-р/2018 - одинадцять окремих думок суддів Саса С. В., Сліденка І. Д., Мельника М. І., Литвинова О. М., Гультая М. М., Мойсика В. Р., Запорожця М. П., Колісника В. П., Тупицького О. М., Городовенка В. В., Шаптали Н. К.;

рішення № 3-р/2018 - дві окремі думки суддів Мельника М. І. і Сліденка І. Д.;

рішення № 4-р/2018 - шість окремих думок Литвинова О. М., Колісника В. П., Гультая М. М., Мельника М. І., Сліденка І. Д., Саса С. В.,

рішення № 5-р/2018 - чотири окремі думки Касмініна О. В., Мельника М. І., Сліденка І. Д., Саса С. В.;

рішення № 6-р/2018 - одна окрема думка судді Сліденка І. Д.;

рішення № 7-р/2018 - три окремі думки суддів Мойсика В. Р., Сліденка І. Д., Лемака В. В.;

рішення № 8-р/2018 - немає окремих думок суддів;

рішення № 9-р/2018 - дві окремі думки суддів Касмініна О. В., Саса С. В.

На думку судді КСУ Миколи Мельника, «окрема думка… виступає як інструмент діалогу з правовим середовищем, суспільством. Вона дає можливість показати особливості обставин розгляду справи, які не можна побачити в самому рішенні»4. Суддя Верховного Суду України Олександр Волков звернув увагу на те, що окрема думка судді розглядається як елемент його незалежності, а надмірна кількість окремих думок у певній справі свідчить насамперед про «якість рішення»5. Проте такий висновок не можна розповсюдити на діяльність КСУ. Так, аналіз рішень й окремих думок до них свідчить, що велика кількість окремих думок суддів КСУ висловлюються з «політичних» (найболючіших для країни) питань (наприклад, рішення 4-р/2018 у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про всеукраїнський референдум» (6 окремих думок), рішення 2-р/2018 у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» (11 окремих думок), рішення 5-р/2018 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII у контексті захисту прав ветеранів праці та інших громадян похилого віку - їх ліквідацію, звуження чи обмеження (4 окремі думки).

__________

4 Окрема думка судді - що за процесуальний феномен? // Круглий стіл. - Комітет з процесуального права та Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України. Режим доступу: https://radako.com.ua/news/okrema-dumka-suddi-shcho-za-procesualniy-fenomen

5 Там же.

У юридичній літературі існують різні підходи до визначення поняття «окрема думка судді». М. В. Тесленко зазначає, що окрема думка судді - це сформульоване ставлення до юридичного змісту питань, що були предметом розгляду, яке відрізняється від правових позицій Конституційного Суду України, викладених у його рішенні чи висновку. Д. Д. Лилак, під окремою думкою розуміє процесуально-правову форму висловлення суддею незгоди із сутністю чи обґрунтуванням ухваленого Конституційним Судом України рішення, висновку. О. М. Верещагін вважає окрему думку судді його особистою справою. О. К. Намясенко вказує, що окрема думка судді Конституційного Суду України не має обов'язкового значення і, відповідно, не породжує юридичних наслідків та не може розглядатися як джерело права. І. Д. Сліденко зазначає, що окрема думка судді є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивовану частину рішення (висновку). Окрема думка відображає правову позицію судді у конкретній справі, яка розглядалася Конституційним Судом України, та спрямована на заперечення, уточнення або обґрунтування висновків та рішень Суду6. Варто звернути увагу на зміну наукової позиції І. Д. Сліденка, який до початку своєї діяльності як судді Конституційного Суду України вважав, що окремої думки судді КСУ в принципі не мало б бути, оскільки вона «підриває легітимність рішення». Сьогодні як суддя КСУ він наголошує, що її існування в конституційному провадженні все ж виправдано, оскільки є способом висвітлення суддею своєї позиції як щодо предмета, так і обраного способу розгляду справи7.

__________

6 Шевчук І. М. Правова природа окремої думки судді Конституційного Суду України // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. - Випуск 23. Частина І. Том 1. - 2013. - С. 160-163.

7 Окрема думка судді - що за процесуальний феномен? // Круглий стіл. - Комітет з процесуального права та Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України. Режим доступу: https://radako.com.ua/news/okrema-dumka-suddi-shcho-za-procesualniy-fenomen

Окрема думка судді КСУ виноситься суддею від власного імені, є його особистою позицією у справі та не породжує юридичних наслідків.

Як свідчить практика діяльності міжнародних та конституційних судів зарубіжних країн, є різні типи окремих думок суддів. До першої групи належать окремі думки суддів, які висловлюють принципову згоду з рішенням суду, однак наводять іншу правову аргументацію; до другої групи - які частково погоджуються із змістом рішень суду; до третьої групи - які голосували проти ухваленого судового рішення. Оскільки КСУ ухвалює рішення, висновки колегіально, окремі думки не можуть розголошувати публічно хід дискусії між суддями при їх ухваленні8.

__________

8 Кушніренко О. Г., Слінько Т. М. окрема думка судді конституційного суду України як невід'ємна частина судового рішення. Режим доступу: http://intkonf.org/kushnirenko-og-slinko-tm-okrema-dumka-suddi-konstitutsiynogo-sudu-ukrayini-yak-nevidemna-chastina-sudovogo-rishennya/

У юридичній літературі триває дискусія про доцільність існування окремої думки судді Конституційного Суду України. Г. О. Христова зазначає, що окремі думки суддів Конституційного Суду України мають доктринальне значення. Вони є засобом реалізації принципів незалежності суддів, їх вільного волевиявлення та рівноправ'я, повного та всебічного розгляду справи. І. Д. Сліденко вважає, що, крім позитивних моментів висловлення власної позиції судді (підтверджуються принципи незалежності судді, вільного волевиявлення та рівноправ'я суддів, повного і всебічного розгляду справи), існують і негативні. Вони виявляються за умови незгоди судді з прийнятим (наданим) рішенням (висновком). Науковець переконаний, що більше окремих думок суддів, які не збігаються з рішенням суду, то більш спірним є таке рішення щодо тлумачення й то меншою буде в майбутньому регулююча сила такого тлумачення. А. Л. Кононов зауважує, що висловлювати і відстоювати свою думку - емоційно й психологічно складно, оскільки важко пересилити сумніви й уникнути впливу авторитетів, залишаючись у меншості серед колег-суддів, кожен з яких є фахівцем найвищої кваліфікації9.

__________

9 Шевчук І. М. Правова природа окремої думки судді Конституційного Суду України // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. - Випуск 23. Частина І. Том 1. - 2013. - С. 160-163.

Суддя Верховного суду США Р. Гінзбург відзначає різницю між континентальною та англо-американською правовою системою у підході до окремих думок. Для першої характерне не персоніфіковане рішення суду, коли навіть стилістично всі рішення формулюються так, щоб мати однаковий вигляд, незалежно від автора. Це рішення суду, а не суддів, які входять до його складу. Таким чином, окрема думка судді в країнах континентального права є небажаним явищем. У багатьох країнах вона навіть не персоніфікована. Вона підриває довіру до судової системи, авторитет судового рішення.

В англо-американській системі рішення суду є індивідуальним рішенням кожного судді цього суду. Наявність окремих думок підкреслює незалежність кожного судді та судової влади загалом, що є запорукою справедливого та неупередженого розгляду справи, прозорості судового процесу10.

Таблиця. Окремі думки в країнах ЄС11

Публікація окремих думок не дозволена

Окремі думки можуть публікуватися лише у звичайних судах

Окремі думки можуть публікувати лише судді конституційного суду

Окремі думки можуть публікувати як судді звичайних судів, так і конституційного суду

Бельгія

х

Болгарія

х

Чехія

х

Данія

х

Німеччина

х

Естонія

х

Ірландія

х

Греція

х

Іспанія

х

Франція

х

Італія

х

Кіпр

х

Латвія

х

Литва

х

Люксембург

х

Угорщина

х

Мальта

х

Нідерланди

х

Австрія

х

Польща

х

Португалія

х

Румунія

х

Словенія

х

Фінляндія

х

Швеція

х

Велика Британія

х

__________

10 Кібенко О. Окрема думка судді Верховного Суду - диверсія чи героїчний вчинок? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/okrema-dumka-suddi-verhovnogo-sudu--diversiya-chi-geroyichniy-vchinok.html

11 Там же.

О. К. Намясенко, проаналізувавши зміст окремих думок, викладених суддями Конституційного Суду України, визначила, що найчастіше підставами незгоди суддів з рішеннями та висновками Конституційного Суду України є: непідвідомчість справи, у тому числі: недотримання суб'єктами права на конституційне подання вимог статей 39 і 93 Закону України «Про Конституційний Суд України», неможливість відкрити конституційне провадження на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України»; звернення до Конституційного Суду України з політичних, а не юридичних питань, політичний характер рішення, висновку Конституційного Суду України; здійснення Конституційним Судом України позитивної законотворчості; незгода з позицією Конституційного Суду України щодо тлумачення правових норм; недотримання повноти та всебічності розгляду справи, неаргументованість та некоректність позицій Конституційного Суду України, недотримання вимог Конституції України, що може призвести до порушення прав та свобод людини та громадянина; суперечність мотивувальної та резолютивної частини рішення, висновку Конституційного Суду України12.

__________

12 Намясенко О. К. Характеристика поняття окремої думки судді Конституційного Суду України / О. К. Намясенко // Держава і право: юрид. і політ. науки : зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 37. - С. 186-187.

Як зазначає С. Шевчук, якщо суддя не погоджується з висновком більшості, перед ним може постати необхідність, якщо не професійний обов'язок, висловити окрему думку. Це відбувається за таких умов: суддя переконаний, що правові позиції в судовому рішенні ґрунтуються на неправильних чи помилкових конституційно-правових підставах; формулювання, використані в судовому рішенні, нечіткі, що може призвести до правової невизначеності або декількох однаково правомірних тлумачень; судове рішення, у силу процесуальних обмежень, торкається певних юридичних питань, які мають значення для подальшого розвитку конституційного права, однак не розкриває їх13.

__________

13 Окрема думка судді Конституційного Суду України Шевчука С. В. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nf01d710-16

На відміну від судів загальної юрисдикції, окрема думка судді КСУ публічно оголошується і публікується разом з прийнятим рішенням, висновком у справі.

Сьогодні, на жаль, не можна сказати, що Конституційний Суд України політично нейтральний і має змогу ефективно реалізовувати покладені на нього завдання і функції. Саме тому інститут окремої думки сприяє утвердженню верховенства права в країні і дозволяє в умовах політичної залежності органу конституційної юрисдикції реально боротися за захист Конституції. Якщо рішення ухвалюються КСУ з порушенням процедури, недостатньо обґрунтовані, вони не сприяють підвищенню рівня довіри до цього органу, покликаному захистити Конституцію та підвищити її роль у суспільстві. В історії діяльності Конституційного Суду України чимало прикладів ухвалення рішень, в яких переважає тимчасовий політичний інтерес. Проте якщо окремі думки суддів КСУ містять висновок про «несистемний підхід Суду при розгляді питання, недотримання Судом таких засад його діяльності, як повний і всебічний розгляд справи, обґрунтованість ухваленого ним рішення»14; «Конституційний Суд України вкотре порушив процедуру прийняття рішення, встановлену у Регламенті КСУ… голосування за Рішення здійснювалося поспіхом…»15, «застосування КСУ хибного методологічного підходу та невиконання ним своєї функції»16 тощо, це не сприяє позитивній оцінці діяльності КСУ. Водночас, якщо такі окремі думки суддів КСУ висловлені до «політичних» рішень Конституційного Суду, це принаймні дає сигнал суспільству, що окремі судді стали на захист Конституції України, і позитивно впливає на суспільну довіру.

__________

14 Окрема думка судді Конституційного Суду України Мойсика В. Р. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу першого пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/na07d710-18

15 Окрема думка судді Конституційного Суду України Саса С. В. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nc05d710-18

16 Окрема думка у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII судді Сліденка І. Д. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/5-p_2018_4.pdf

Підсумовуючи, зазначимо, що інститут окремої думки в Україні судді Конституційного Суду використовують досить часто. На наш погляд, основними причинами цього є становлення конституційного судочинства в умовах низького рівня конституційної культури та практика використання Конституційного Суду в тимчасових політичних інтересах.

Олена Остапенко,

експерт Мережі UPLAN, к. ю. н., доцент

Юлія Кириченко,

експерт Центру політико-правових реформ

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий