На спільному засіданні судових палат у господарських і цивільних справах Верховного Суду України 4 лютого 2015 року було розглянуто справу № 3-2гс15 про стягнення середнього заробітку, компенсації за невикористану щорічну відпустку і моральної шкоди.
ВСУ дійшов висновку, що невиплата звільненому працівникові усіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є правопорушенням, що триває, а отже, працівник може визначити остаточний об'єм своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, ВХСУ погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачка пропустила тримісячний термін звернення до суду, течія якого почалася з 11 вересня 2012 року, тобто з моменту звільнення. При цьому без уваги суду залишилося те, що і після звільнення позивачки відповідач продовжував з нею розрахунки, про що свідчать проведені 19 лютого 2013 року донарахування і виплата компенсації за невикористану відпустку.
ВСУ вказав, що висновок суду касаційної инсанции про початок течії терміну звернення до суду з моменту підписання наказу і розрахунку при звільненні є помилковим, оскільки в день звільнення не було проведено фактичного розрахунку з позивачкою і виплати усіх сум, що належать їй.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Судової палати у цивільних справах ВСУ від 22 січня 2014 року № 6-159цс13від 2 липня 2014 року № 6-76цс14.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
