Фахівці податкової практики Юридичної групи EUCON зі впевненістю можуть сказати, що не такий страшний чорт, як його малюють, і з такими штрафами можна боротися: головне – вчасно і правильно реагувати до, протягом та після перевірки.
Позиція захисту із процесуальних питань
Одними із перших елементів захисту є недопуск до перевірки та судове оскарження наказу на проведення фактичної перевірки. Такі елементи захисту допустимий, коли наказ про проведення фактичної перевірки оформлено із порушенням вимог ст. 81 ПК України, наприклад:
Звертаємо увагу, що недопуск до перевірки посадових осіб податкового органу та судове оскарження наказу на фактичну перевірку потрібно робити максимально правильно. Адже якщо підприємство припуститься помилок на цьому етапі, то з боку органу ДПС може бути зініційовано арешт рахунків чи майна підприємства у судовому порядку. Тому слабким місцем на цьому етапі захисту є те, що фактична перевірка може розпочатися без попередження, хоча інколи податківці телефонують і попереджають – тоді можна залучити кваліфікованих фахівців, аби уникнути вказаних ризиків.
Звісно, підприємство може ухвалити рішення допустити посадових осіб податкового органу до фактичної перевірки через вказані ризики або через відсутність порушень у наказі на фактичну перевірку.
Тоді бізнесу слід врахувати, що під час фактичної перевірки заходи контролю (дослідження) можна здійснити тільки на поточний момент, а не за минулі періоди. Проте податківці протягом фактичної перевірки перевіряють зазвичай не реальний стан речей на підприємстві, а минулі періоди. Це обумовлено тим, що законодавчо закріпленого порядку проведення фактичних податкових перевірок не існує. Проте аналіз положення ст.ст. 75, 80 ПК України дає зрозуміти, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки) – це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби згідно з робочим графіком суб`єкта господарювання, а також із правом до перевірки здійснити контрольну розрахункову операцію.
Перевірка дотримання вимог ПК України та Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії податковим органом не можуть вчинятися в межах фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій. Зі свого боку, Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 №360/4140/20 зазначив, що в акті перевірки необхідно відображати відомості про спосіб зберігання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), виміри залишків пального, здійснення забору його зразків. Це ще раз вказує на те, що фактична перевірка, яка проводиться за минулі періоди, є перевищенням повноважень контролюючого органу. Ба більше, проведення такого виду документальних перевірок під час воєнного стану взагалі заборонено (п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Водночас якщо вже допустили до перевірки, то предметом оскарження може бути тільки податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу. А от підставами оскарження податкового повідомлення-рішення можуть бути також процедурні порушення податківців як до перевірки, так і під час перевірки. Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, яка, наприклад, висвітлена у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18.
Позиція захисту по суті відносин
Підприємство може доводити, що все придбане паливо у день його придбання було заправлене у бак транспортних засобів. Тобто немає факту зберігання палива підприємством.
Повний текст статті за посиланням: https://cutt.ly/h0Hk6Aq
