Численні руйнування та знищення майна є невід’ємними наслідками ведення масованих бойових дій. Тож питання охорони майнових і особистих інтересів шляхом страхування стає вкрай актуальним у воєнний час.
Так, з початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року, в Україні був запроваджений воєнний стан. Відповідно до ЗУ «Про правовий статус воєнного стану», воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
При цьому, введення воєнного стану не впливає на права і обов’язки сторін договору страхування. Воєнний стан не є підставою для звільнення від виконання страховою компанією своїх зобов’язань. Проте, війна належить до форс-мажорних обставин в нашій країні.
Слід зазначити, що дія форс-мажорних обставин не звільнює страхову компанію від своїх зобов’язань за договором, а лише є підставою для відстрочення виконання таких зобов’язань та уникнення відповідальності за це. Тож страховик муситиме здійснити страхову виплату, коли дія обставин форс-мажору припиниться.
Законодавство визначає випадки, коли страхова компанія може відмовитись від здійснення страхової виплати. При цьому, такий перелік є невичерпним, адже договором можуть бути передбачені різні обставини, якщо це не суперечить закону. Так, зважаючи на практику, найчастіше страховики відмовляються покривати ризики спричинення збитків внаслідок бойових дій.
З початку російського вторгнення, найбільші страхові компанії підтвердили чинність договорів та своїх зобов’язань, проте це не виключає наведену вище практику.
Підводячи підсумки зазначу, що факт введення воєнного стану не є підставою для звільнення страховою компанією своїх зобов’язань. Проте, як правило, страховики не покривають збитки отримані внаслідок бойових дій, якщо це не було передбачено договором. Кількість пошкодженого та знищеного майна неодмінно приведе до великої кількості спорів між сторонами страхових договорів, що з часом сформує усталену практику вирішення цих питань у тих чи інших випадках.
Кузьменко Егор Александрович
Юрист, магистр права Юридическая компания «АМБЕР»
