Але, навіть якщо копіювання такої інформації власником об’єкта інтелектуальної власності і дозволено, необхідна згода автора на розповсюдження такої інформації в інших джерелах.
Варто також звернути увагу на те, що оголошення може містити персональні дані своїх авторів (наприклад: прізвище, ім’я та по-батькові, адреса та інші дані, визначені законодавством, як персональні дані) і шляхом копіювання оголошення з одного сайту на інший, фактично здійснюється обробка таких персональних даних.
Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», персональними даними являються відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відомості, ідентифікуючі конкретну фізичну особу, які знаходяться на сім-картці мобільного телефону, в комп’ютерний файлах або на певному сайті (в анкеті, яку заповнюють користувачі сайту) належить до персональних даних. Однак, публічно оголошені відомості про фізичну особу, які не можна зберегти на матеріальних носіях, згідно Закону України «Про інформацію», персональними даними не являються.
Обробкою персональних даних вляється будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Законодавством передбачено, що для обробки персональних даних необхідно в обов’язковому порядку отримати дозвіл власника персональних даних. Тому, надання сайтом оголошень послуг з відкриття контактів продавця, про яке зазначено в оголошенні, буде законним лише у тому випадку, коли особа, яка зазначила свої персональні дані надасть свій дозвіл на обробку таких персональних даний.
З вищевикладеного можна зробити висновок, що оптимальним для сайту, який бажає скопіювати будь-яке оголошення (про продаж/оренду приміщення) на власний сайт, являється погодження вищевказаних дій з автором оголошення. Якщо автор оголошення надасть свою згоду на розміщення на сайті вказаного оголошення, то з боку сайту, на якому оголошення було опубліковано раніше, до сайту, який скопіював оголошення, не буде жодних претензій, оскільки автор оголошення має право розмістити своє оголошення на будь-якому сайті оголошень, крім тих, сайтів, умовами якого передбачено те, що розмістивши вищевказане оголошення автор зобов’язується не розміщувати вищевказане оголошення на інших сайтах. Крім того, у даному випадку лише автор оголошення має надати свою згоду на розголошення своїх персональних даних, однак, як бачимо на практиці, цього ніхто не робить.
Щодо відповідальності за порушення права на об’єкт права інтелектуальної власності
Цивільна відповідальність. Може настати, у випадку відмові видалити із сайту публікацію. Тоді, автор оголошення чи власник сайту на якому розміщено оголошення (у тому випадку, якщо автор передав права інтелектуальної власності такому сайту), може звернутися до суду, за захистом своїх порушених прав. Суд у даному випадку може постановити рішення, зокрема, про:
- застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів (це може бити зобов’язання видалення неправомірно розміщеного оголошення);
- застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності;
- опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Адміністративна відповідальність. Даний вид відповідальності застосовується у випадку незаконного використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом і тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 3400 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення (ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Даний вид відповідальності на практиці майже не застосовується.
