Налоговый кодекс Украины (ПКУ) определяет отношения в сфере уплаты налогов. Основания для возникновения налогового обязательства определяются именно этим кодексом. Органами контроля в сфере налогообложения ПКУ определяет «податкові та митні органи». Кроме того, ПКУ определяет:
54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені…
54.3. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань…, якщо:
54.3.2. Дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження… суми його податкових зобов'язань…
61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередню участь у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
58.1. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (ППР),.. якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт… завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків…
56.17.5. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
То есть только налоговые органы могут проверять/определять корректность расчета налогов и сборов. Только налоговые органы могут проводить проверки по вопросам соблюдения налогового законодательства. Результатом проверки может стать ППР, которое не вступает в силу (не считается согласованным) до конца процедуры административного/судебного обжалования. И только после того, как ППР считается согласованным, возникает убыток государству.
Теоретически возможно, что в результате проверки налоговые органы обратятся в суд для признания сделки между поставщиком и получателем фиктивной. В случае положительного решения суда (либо в иных случаях) ДПС может снять с получателя налоговый кредит и выписать ППР. Если процедура административного и судебного обжалования ППР завершится в пользу ДПС, у плательщика возникнет налоговый долг, а у государства — убыток. Но все перечисленное никак не связано с вопросом регистрации (отказа в регистрации) самой налоговой накладной и, соответственно, перечисления средств с одного счета в СЭА НДС на другой. Действия ДПС, как и результат проверки, от регистрации/отказа в регистрации не меняются. Как и их последствия. Так что утверждать, что автоматическая регистрация накладных «рискового» плательщика НДС может привести к убыткам государства — бред полнейший, к тому же, опасный. Прав был Акунин.
