Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Может ли государство отказаться от индивидуального отопления?

2.10.2013, 10:53
91
6
Марина Борута
директор по правовым вопросам Ektornet

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішення даної категорії спорів варто застосовувати Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон України «Про теплопостачання», а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання».

Поки що – так. Але, нагадаємо, що на початку вересня Кабінет Міністрів виступив з пропозицією прийняти законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води», відповідно до якого громадянам буде заборонено відключення від централізованих тепломереж і гарячого водопостачання без дозволу місцевої влади. В іншому випадку на них очікують штрафи - від 340 до 1360 грн. Причиною заборони, відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, є забруднення повітря та зниження температури у квартирах, які підключені до центрального опалення.

Питання індивідуального опалення, а точніше правомірності його облаштування, досить часто стає предметом судових розглядів. Все починається з відмови власникам у видачі дозволів на відключення квартир від мереж центрального опалення та встановлення індивідуального (автономного) опалення. Внаслідок чого громадянам не залишається нічого іншого як звертатися до суду.

Зазвичай комісії по вирішенню питань відключення житлового будинку від централізованого опалення і установки індивідуального опалення у своїй відмові посилаються на Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» від 22.11.2005 року № 4.

Однак, виходячи зі змісту даного Порядку, можна стверджувати, що він регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законом неврегульованим.

Оскільки дана категорія справ розглядається адміністративними судами, доречно посилатися на ч.7 ст.9 КАС України відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На нашу думку, якщо застосувати зазначений Порядок до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України та іншим Законам України з наступних підстав.

По-перше, правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Житловим Кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», іншими нормативно-правовими актами.

Згідно преамбули Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Статтею 1 цього Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачання, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 6 вказаного Закону визначено право споживача відмовитися від користування послугою виконавця або виробника.

Правовідносини між споживачами теплової енергії та її виробниками регулюються Законом України «Про теплопостачання» №2633-IV від 02.06.2005 року.

Згідно ст.24 цього Закону споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Керуючись цим законом власник квартири, який не отримує якісного опалення, може обрати джерело теплової енергії шляхом використання індивідуального опалення.

 Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21.07.2005 року за № 630 затвердив Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з п.24 цих Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. А п.25 Правил встановлює, що  відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. І таке відключення здійснюється, згідно з п.26 Правил за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціювання, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування, реконструкції та капітального ремонту в часті опалення.

Можна прийти висновку, що ні зазначений Порядок, ні Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України, ні  Закон України «Про теплопостачання»,  не забороняє відключення окремого житлового приміщення від мереж централізованого теплопостачання.

На сьогодні центральний орган виконавчої влади не прийняв порядок відключення споживачів окремої квартири від мереж централізованого опалення.

І якщо центральний орган виконавчої влади не прийняв порядок відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води окремих квартир у багатоквартирному будинку, це питання повинен вирішувати виконавчий комітет місцевої Ради, а не комісія, яка створена згідно з Порядком.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, зазначимо, що в п.1.3 Порядку вказано, що дія його не поширюється на власників, наймачів окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком.

На нашу думку, вирішувати питання щодо можливості надання дозволу на відключення квартири від мереж централізованого опалення повинна місцева влада з урахуванням вимог п.26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року за № 630. Згідно п. 24 цієї Постанови, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Частиною 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для користування як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Нагадаємо, що відповідно до п.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішення даної категорії спорів варто застосовувати Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон України «Про теплопостачання», а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання». Можливо ситуація з правозастосуванням стане більш зрозумілою після прийняття згадуваного на початку законопроекту. 

Марина Борута, керівник юридичного департаменту ТОВ «Екторнет Менеджмент Україна»

 

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка новостей
Подписаться