Формальні зауваження митного органу до митної вартості та її коригування для того, щоб за будь-яку ціну наповнити бюджет, завжди мали магічний і загадковий характер. Це пояснюється тим, що незрозуміло, звідки і на основі чого базувалася митна вартість імпортованого товару, запропонована митними органами. Зараз, протягом війни, такі дії митників вбивають нашу країну зсередини. Адже зараз економіка України майже зупинилась, зокрема, тому що багато заводів і фабрик знищено через ракетні обстріли, а Херсонська та Запорізька області, на які випадає значна частка аграрного та с/г сектору, покривали більшість потреб з вирощування овочів та фруктів, а зараз опинились під окупацією. Тому чи не єдиним джерелом забезпечення українського населення відповідними товарами є їх імпорт із-за кордону. Звісно, підприємства перебудовують свою логістику та укладають контракти для забезпечення країни необхідними товарами. Але коригування митної вартості у бік збільшення веде до подорожчання й без того не дешевих товарів та відбиває у бізнесу бажання імпортувати такий товар, зважаючи на економічну доцільність.
З огляду на це можемо дійти висновку, що незаконне коригування митної вартості є зараз гострим і актуальним питанням, тому пропонуємо розглянути три очевидні ознаки, за яких митна вартість імпортованого товару відкоригована незаконно, і запропонувати шляхи розв’язання цього питання.
Щодо витребовування митним органом зайвих документів
Митні органи мають виняткову компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Водночас дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Приписи статей Митного кодексу України (далі – МК України) зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, що викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, що передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Таким чином, єдиною правовою підставою для ухвалення митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за іншим методом є дотримання таких умов: (1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакета документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; (2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнювальної документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; (3) виявлення митним органом у поданій документації розбіжностей, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору).
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, наприклад, у постановах від 13.08.2020 № 815/3451/16 (№ К/9901/30520/18), від 14.06.2022 № 809/257/17 (№ К/9901/38363/18) та вказав, що “приписи статей МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Одночасно відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої товариством вартості товару, а безпосередньо припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості”.
Повний текст статті за посиланням: https://cutt.ly/AX4O1pC
