Це пояснюється тим, що війна спричинила також і руйнацію економічних зв’язків та комунікацій, а тому ймовірність реєстрації помилкових податкових накладних зростає. Зі свого боку, підприємству не потрібно додавати помилкову податкову накладну до декларації з ПДВ, але необхідно зареєструвати на неї розрахунок коригування. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в іншому податковому періоді, на відміну від того періоду, протягом якого виписана помилкова податкова, то виникає таке явище, як ∑Перевищення, що призводить до втрати ліміту з ПДВ. Наскільки законне явище ∑Перевищення у цьому випадку і як підприємству повернути ліміт з ПДВ, розглянемо в цій статті.
Що ж слід робити в такій ситуації?
По-перше, підприємство може зателефонувати на гарячу лінію ДПС. ДПС у телефонному режимі повідомляє, що збій (технічна помилка) у програмному забезпеченні системи електронного адміністрування ПДВ можливий через коригування помилково складених та зареєстрованих податкових накладних, що призводить до неправильності визначення показника ∑Перевищення. Також ймовірною може бути відповідь, що над цим питанням працюють і намагаються усунути недоліки програмного забезпечення, проте на консультації не скажуть, що над цим питанням працюють із 2017 року.
По-друге, підприємство може письмово звернутись до ДПС, щоби повернути ліміт з ПДВ. Зі свого боку, ДПС відписує, що СЕА ПДВ працює винятково в автоматичному режимі та на підставі розроблених алгоритмів відповідно до ст. 2001 Податкового кодексу України (ПК України) і не допускає ручного втручання в її роботу. При цьому обрахунок ∑Перевищення відбулось у межах закону.
Звісно, з такою позицією податкового органу не можна погодитись, адже недодавання помилково складених податкових накладних до податкової декларації з ПДВ не суперечить положенням податкового законодавства, а навпаки – відповідає вимогам п.44.1, п. 187.1, п. 192.1, п. 200-1.3 ПК України та податковим консультаціям ДПС, а також позиції Верховного Суду.
Згідно з п. 200-1.3 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ΣНакл), обчислену за такою формулою: ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт – ∑НаклВид – ∑Відшкод – ∑Перевищ
Звертаємо увагу на те, що у цьому випадку операцій не існувало, а тому помилково складені податкові накладні не мали бути використані під час розрахунку ∑Перевищення у системі електронного адміністрування ПДВ. Водночас у листах ДФС від 29.01.2018 № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 03.10.2017 № 2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 № 820/6615/17, № К/9901/48235/18 вказано, що помилкові податкові накладні не додаються до декларації з ПДВ.
Із системного аналізу цієї норми випливає, що неправильний алгоритм визначення показника ∑Перевищення у кінцевому результаті безпідставно зменшує показник ΣНакл, тобто суму ліміту з ПДВ, на яку можна було б зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування.
Отже, вказані дані стосовно розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних самою системою електронного адміністрування ПДВ згідно зі встановленими алгоритмами автоматично помилково віднесено до показника ∑Перевищення на підставі невідповідності суми податкових зобов’язань, задекларованих підприємством згідно з поданими деклараціями з ПДВ та податковими накладними / розрахунками коригування.
Про недосконалість нормативної бази, на підставі якої неправильно налаштований алгоритм системи електронного адміністрування ПДВ, свідчить і лист ДФС України від 19.09.2017 № 1365/99-99-15-03-01-18, у якому викладено доповнення до заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку показника ∑Перевищення та суми податку на додану вартість, на яку платник має зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням змін, внесених до Кодексу законами України №909-VІІ та №1797-VІІІ.
Обставини недосконалості нормативної бази, на підставі якої неправильно налаштований алгоритм системи електронного адміністрування ПДВ, також неодноразово встановлювались і Радою бізнес-омбудсмена.
Зі свого боку, Верховний Суд у постановах від 29.09.2021 № 160/3660/20 та від 16.12.2021 № 1640/3029/18 (№ К/9901/12531/19) зазначив, що неправильне обрахування ∑Перевищення призводить до втрати ліміту з ПДВ у платника.
Тобто всіма державними інститутами визнано, що СЕА ПДВ в частині ∑Перевищення працює з помилками всупереч ПК України, але одночасно з боку ДПС не вжито відповідних заходів для нормалізації роботи системи.
Повний текст статті за посиланням:
https://euconlaw.com/povernennya-vtrachenogo-limitu-z-pdv-cherez-nepravomirnist-operacziyi-v-sea-pdv-z-pokaznykom-%e2%88%91perevyshhennya-porady-advokata/
