Від початку дії змін, передбачених Законом No 1422- IX, було прийнято близько 60 ухвал про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, водночас майже 70% таких ухвал стосувалися кримінальних проваджень щодо злочинів проти громадської безпеки та основ національної безпеки, що, своєю чергою, є позитивним зрушенням у розслідуванні цієї категорії злочинів.
Але проте, хоч би якою благою була ціль, що реалізовується відповідним законом, вона не виправдовує того інструментарію, яким тепер наділено орган досудового розслідування.
На мою думку, відповідні зміни призводять до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положень конвенції в частині недопустимості дискримінації людини і громадянина, що згодом може призвести до ухвалення рішень проти України Європейським судом з прав людини.
Законодавству України в цій частині були необхідні зміни, однак вони мають бути більш виваженими та прийнятими з урахування гарантій дотримання прав підозрюваних у кримінальному провадженні.
