Виключення учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) є різновидом відповідальності учасника.
Питання виключення учасника регламентовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про господарські товариства» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Проте їх регулювання не є досконалим, що спричинює виникнення великої кількості проблемних питань, які виникають під час виключення учасника з ТОВ.
Ч. 3 ст. 100 Цивільного кодексу України передбачає, що учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Окрім вищезазначених підстав, ч.3 ст. 144 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 52 ЗУ «Про господарські товариства» закріплюють можливість виключення зі складу ТОВ тих учасників, які не внесли (неповністю внесли) свої вклади до закінчення першого року з дня державної реєстрації Товариства. Конституційний Суд України в рішенні від 05.02.2013 р. у справі №1-рп/2013 зазначає, що закон імперативно врегулював питання щодо дій товариства в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Згідно ч.3 ст. 144 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 52 ЗУ «Про господарські товариства», загальні збори учасників товариства приймають одне з наступних рішень: про виключення з його складу тих учасників, які не внесли (неповністю внесли) свої вклади і про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталі й про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.
Систематичне не виконання або неналежним чином виконання своїх обов’язків, як підстава виключення з учасників Товариства.
Перелік основних обов’язків учасників господарських товариств міститься у ст. 117 Цивільного кодексу України та ст. 11 Закону України «Про господарські товариства» а саме:
1) додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;
2) виконувати свої зобов’язання перед товариством, зокрема і пов’язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;
4) нести інші обов’язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
Згідно вищезазначеного, підставою для виключення учасника може бути: не голосування або голосування на загальних зборах проти прийняття рішень з питань, що є важливими для діяльності товариства (внесення змін до статуту, зміна напрямів діяльності, зміна керівника, укладення значних правочинів, тощо); внесення до порядку денного питань, які не відповідають меті або діяльності товариства; розповсюдження конфіденційної інформації, що може призвести до завдання шкоди діловій репутації товариства або до фінансових збитків, тощо.
Перелік зазначених обов’язків не є вичерпаний та може бути розширений в статуті ТОВ за рішенням самих учасників, але не може бути зменшений. В установчих документах зустрічаємо такі підстави виключення зі складу ТОВ: за несплату внесків до статутного капіталу; перешкоджання діяльності Товариства, що призвело до виникнення збитків в Товаристві; за невиконання законних вимог зборів учасників чи вимог виконавчого органу; за не повідомлення, що учасник є учасником іншого товариства,
тощо.
Що стосується систематичності невиконання учасником товариства своїх обов’язків, то, як зазначено в листі Державного комітету України з питань підприємництва від 12.05.2003 р. № 2859, в теорії права діяння вважається систематичним, якщо воно вчинене три або більше разів. Тобто підставою виключення учасника з ТОВ може бути невиконання або неналежне виконання ним зазначених обов’язків три або більше разів. Але це тільки думка Державного комітету України з питань підприємництва, адже із практики судового розгляду корпоративних спорів це не випливає.
Як зазначено в листах Державного комітету України з питань підприємництва від 22.02.2008 р. №1510 і від 26.12.2007 р. №9706, невиконанням обов’язків учасника ТОВ є також ухилення від участі у зборах учасників і не підписання нової редакції статуту або змін до нього.
Хто виключає учасника з Товариства?
До виключної компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про виключення учасника товариства, згідно ст. 59 ЗУ «Про господарські товариства» та ст. 145 Цивільного кодексу України. Пунктом 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2013 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до ст. 59 Закону про господарські товариства належить до компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду. У судовому порядку може бути розглянуто лише питання щодо правомірності чи неправомірності рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства і (або) його скасування.
Враховуючи зміст ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» та правову позицію Пленуму Верховного Суду України, виключити учасника, якому належить 40 і більше відсотків у статутному капіталі товариства неможливо. Таке роз’яснення Пленумом Верховного Суду України компетенції загальних зборів щодо виключення учасника з товариства не узгоджується з окремою думкою судді Конституційного Суду України Д.Д. Лилак у справі № 1-3/2013. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.
За п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, господарські суди досліджують обставини, пов’язані з виключенням, дають оцінку поведінці учасника, встановлюють наявність чи вірогідність настання негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника, причинний зв’язок між ними, мотиви поведінки учасника, форму вини, суттєвість ускладнення чи практичного унеможливлення діяльності ТОВ через поведінку учасника.
Відсутність в статуті точних критеріїв неналежного виконання обов’язків чи несприятливої поведінки учасника призводить до визнання рішення про виключення учасника з ТОВ недійсним.
Наслідки виключення учасника з ТОВ
Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 ЗУ «Про господарські товариства». Згідно зі ст. 54 Закону при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Це може видатися несправедливим, адже учасник спричинив несприятливі наслідки для товариства.
Для порівняння: згідно із законом Федеративної Республіки Німеччина «Про товариства з обмеженою відповідальністю» у разі виключення з товариства за борги, учасник втрачає право на пай. Не повертають йому і частково внесені на користь товариства платежі. А якщо товариство зазнало збитків через несплату учасником внесків, то останній залишається боржником товариства.
Таким чином, для примусового виключення учасника з ТОВ необхідно детально прописати підстави виключення учасника в рішенні (протоколі) загальних зборів учасників. Проте навіть докладний та грамотно складений пункт про виключення у протоколі загальних зборів учасників товариства не гарантує, що суд при зверненні із позовною заявою про некоректне виключення із товариства не прийме рішення на користь позивача, адже вітчизняна судова практика із цього питання дуже різноманітна.
