ІТ-галузь під час війни: Дія.City, оподаткування, ФОП, робота за кордоном

24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення на наші землі. Ця війна показує, наскільки сильно змінились способи ведення бойових дій в сучасному світі. Хакери, безпілотники, фінансування ЗСУ за допомогою криптовалюти, війна в інформаційному просторі - все це кардинально трансформувало протистояння держав.

Війна також стала сильним ударом по економіці. Рівень безробіття в Україні сягнув 35%, прогнозується, що до кінця року в Україні буде близько 2,6 млн безробітних.

У той же час, чи не єдиною сферою, яка має позитивну динаміку, є ІТ. За перші вісім місяців 2022 року експорт IT виріс на 16 % у порівнянні з відповідним періодом за 2021 рік.

Але компанії, які надавали послуги вітчизняному бізнесу, постраждали. У перші місяці війни іноземні замовники боялися, що українці через війну не зможуть ефективно працювати. Проте на ринку з'явилося більше міжнародних фірм, які виявили бажання наймати українських розробників на віддалену роботу, що покращило ситуацію.

Незважаючи на складну ситуацію, ІТ-галузь швидко трансформувалася під нові умови життя та динамічні зміни в нормативному регулюванні цієї сфери.

Дія.City - каталізатор розвитку ІТ в Україні

Дія.City - це особлива правова модель для українського сектору високих технологій. Резиденти отримають особливий правовий статус, спеціальне оподаткування і лібералізовані трудові відносини.

Серед основних особливостей цього правового режиму:

• спеціальна система оподаткування - з податком на виведений капітал замість податку на прибуток;

• лібералізація трудових відносин - дозволено як класичне працевлаштування за КЗпП, так і контрактне (альтернатива ФОП);

• європейська система набуття та захисту інтелектуальних прав;

• захист інтересів із використанням елементів англійського права.

Для набуття статусу резидента кандидати повинні відповідати певним критеріям:

• здійснювати діяльність відповідно до визначеного в Законі переліку;

• відсоток доходу від діяльності у визначених сферах IT становить не менше ніж 90 % за календарний рік;

• кількість працівників та гіг-спеціалістів налічує не менше ніж 9 осіб;

• розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам становить не менше ніж 1200 євро.

Величезною особливістю цього правового режиму є оподаткування. Насамперед це можливість вибору, який податок сплачувати: податок на особливих умовах (податок на виведений капітал) - 9 % або податок на прибуток - 18 %.

Також існують спеціальні ставки для працівників IT-компаній та гіг-спеціалістів:

• податок на доходи фізичних осіб - 5 %

• єдиний соціальний внесок - 22 % від мінімальної зарплати

• військовий збір - 1,5 %

Проте вже в березні 2022 року голова Мінцифри Михайло Федоров повідомив, що Міністерство цифрової трансформації України змінює умови унікального правового та податкового простору Дія.City, щоб наша ІТ-галузь продовжувала активно розвиватися.

Серед змін:

• критерії резидентства максимально спрощені. На час воєнного стану компанії не позбавлятимуть статусу резидентів Дія.City, навіть якщо вони не відповідатимуть критеріям: кількість співробітників, середньої заробітної плати тощо. Це стосується як чинних резидентів, так і компаній, що прагнуть долучитися до Дія.Сity.

• резидентам не потрібно буде подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком.

• податкові умови Дія.City залишаються незмінними.

Згодом було розширено кваліфіковані види діяльності Дія.City. Тепер резидентами можуть стати компанії, що займаються:

• розробкою, запровадженням та підтримкою рішень міжнародних карткових платіжних систем.

• виробництвом технологічних продуктів для використання в оборонній, промисловій та побутовій сферах.

• хостингом, зокрема хмарними датацентрами.

IT-школи, які є резидентами Дія.City, не будуть сплачувати ПДВ. Це важлива частина реформи IT-освіти, яка надасть компаніям більше можливостей для розвитку та ресурси для масштабування. Це є частиною проекту IT-Generation для того, щоб зробити Україну найзручнішою країною у світі для талантів та технологічних компаній.

Відповідно, уже зараз можна зробити висновок, що Дія.City оперативно реагує на зміни та робить усе можливе, аби полегшити ведення підприємницької діяльності в ІТ-сфері. Все більше компаній стають резидентами Дія.City. Цей правовий режим показав свою ефективність, незважаючи на складну ситуацію в державі.

Пільга на ІТ-послуги

Важливим нововведенням стала ІТ-пільга. Тимчасово до 1 січня 2023 року операції з постачання програмної продукції та операції з програмною продукцією, плата за які не є роялті, звільняються від сплати ПДВ. У той же час байдуже, хто постачає продукт - розробник чи посередник (третя особа), резидент України чи нерезидент.

Дана пільга поширюється на:

• результати комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної/навчальної комп'ютерної програми (її компонентів), сайти/онлайн-сервіси й доступ до них;

• екземпляри (копії) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній/електронній формі, у тому числі у формі коду/посилань для завантаження програми/частин, компонентів у формі коду для активації програми або в іншій формі;

• будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення або розширення функціонала комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

• засоби захисту інформації (криптографічні, технічні, програмні, програмно-апаратні тощо). Операції з ними звільняються від ПДВ, якщо є спеціальна ліцензія на право ведення відповідної діяльності та сертифікати (експертні висновки) на такі засоби захисту. Послуги криптографічного і технічного захисту інформації, які підлягають ліцензуванню, перераховані в Переліку.

Також потрібно визначити, які операції з програмною продукцією не вважаються роялті. Це наступні операції:

• використання комп'ютерної програми кінцевим споживачем, якщо умови такого використання обмежені її функціональним призначенням, відтворення програми обмежене кількістю копій, необхідних для використання.

• придбання екземплярів (копій) об'єктів комп'ютерних програм, у т. ч. в електронній формі, для кінцевого споживання або перепродажу.

• придбання в користування/володіння об'єктів, у т. ч. носіїв інформації, на яких перебувають об'єкти права інтелектуальної власності, визначені Податковим кодексом України

• ПДВ ІТ-пільга не застосовується до наступних операцій:

• імпорт програмної продукції;

• постачання послуг інформатизації;

• постачання послуг/робіт з розробки ПП (і окремих компонентів), право власності на які з самого початку належить замовнику, що прописано в договорі;

• постачання систем/обладнання, у яких програмна продукція - їхня складова.

Підприємцям потрібно знати про таку пільгу та розуміти, яка продукція звільняється від сплати ПДВ. Існує висока вірогідність подовження ІТ-пільги, що значно розвантажить підприємців як під час бойових дій, так і в час повоєнного відновлення.

Зміни для ІТ-спеціалістів, які працюють як ФОП

Новою реальністю став єдиний податок 2 %. Перейти на сплату ЄП за ставкою 2 % можуть будь-які категорії ФОП. При цьому перехід на нову ставку є добровільним, тобто потрібно подати заяву.

Цей податок обчислюється від суми отриманого доходу, тобто виручки - суми коштів, що надійшла на рахунок чи була отримана у вигляді готівки.

Але від сплати імпортного ПДВ такі платники ЄП не звільнені. Тож у цьому разі ПДВ доведеться сплачувати у повному обсязі.

Важливо! Державна податкова служба України повідомила, що перехід платників третьої групи зі сплати інших податків і зборів на спрощену систему з особливостями оподаткування (ЄП третьої групи зі ставкою 2% доходу) можливий лише один раз на календарний рік.

Крім того, ФОП на загальній та спрощеній основі оподаткування звільнені від сплати єдиного страхового внеску за себе до закінчення воєнного стану та ще впродовж 12 місяців потому.

Ще одне звільнення від сплати ЄСВ встановлене для 2 та 3 груп, яким дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за працівників (щоб ті не втрачали страховий стаж) із коштів держбюджету.

Варто зазначити, що це саме право. Тому, якщо платник має можливість і бажання підтримати фінансову стабільність територіальної громади та держави у період воєнного стану, він так само може заплатити ЄСВ.

Також ФОП варто знати про законопроєкт № 7574-д, який Верховна Рада 4 жовтня ухвалила за основу. У прикінцевих положеннях говориться про те, що фізичні особи - підприємці будуть реєструвати електронні кабінети в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі протягом чотирьох місяців із дня набрання чинності цим Законом.

Особливу увагу ФОП варто приділяти рахунку, на яких йому надходять кошти із закордону. Податкова зазначає, що якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, вiдкритий у іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності в банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи - підприємця платника ЄП, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фiзичних осіб.

Важливою є позиція Державної податкової служби України у Львівській області, де зазначається, що до доходу не включаються отримані ФОП пасивні доходи.

Також дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу. Тобто курсову різницю як додатковий дохід ФОП декларувати і додатково з курсового прибутку платити 5% не має зобов'язання.

Отож, наші законодавці намагаються спростити життя ІТ-спеціалістам, які працюють як ФОП. На даний момент особливо важливо, щоб професіонали в цифровій сфері розуміли, що держава дбає про них. У перспективі це дозволить уникнути відтоку кадрів після відкриття кордонів, а навіть навпаки - залучити нових спеціалістів з-за кордону.

Особливості при роботі за кордоном

Через повномасштабне вторгення чимало українців були змушені покинути свої оселі. Кількість наших громадян у Європі наближається до 8 мільйонів.

Серед тих, хто виїхав, багато ІТ-спеціалістів, і вони далі продовжують допомагати нашій державі за кордоном. Проте виникає багато питань щодо сплати податків та резидентства, уникнення подвійного оподаткування.

Кожна держава бажає, щоб більше осіб сплачували податки в її бюджет. З метою визначення, в яку державу податки потрібно сплачувати, існує термін «податкове резидентство», яке не завжди співпадає з громадянством.

Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв:

• наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

• перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

• місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

• місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Цікавою є позиція вітчизняної податкової, а саме, що особа, яка виїхала закордон за тимчасовим захистом, все одно вважається податковим резидентом України.

Навіть якщо особа вже сплатила податки закордоном, то вона може зменшити сплату податків в Україні, оскільки відбувається зменшення суми річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном. Це не розповсюджується на військовий збір.

Як повідомила Державна регуляторна служба, Мінфін ухвалив наказ, що дозволяє підприємцям отримати онлайн довідку, яка підтверджує резиденство України. Це дозволить уникнути набуття резидентства за кордоном та, відповідно, розв'язати проблему подвійного оподаткування для тих, хто виїхав через війну. Довідку видаватимуть з транслітерацією англійською мовою згідно з міжнародними стандартами.

Отже, держава робить усе можливе, щоб ті, хто виїхали, продовжували платити податки в Україні. Це особливо важливо зараз, коли ІТ-сфера є значним джерелом притоку валюти. Навіть закордоном наші співвітчизники допомагають нам у боротьбі.

Майбутнє ІТ-сектору

Україна націлена на те, щоб стати ІТ-хабом в Європі. ІТ стане важливим елементом при повоєнному відновленні України. Український фонд стартапів, незважаючи на війну, сприяє створенню та розвитку українських технологічних стартапів на ранніх стадіях, з метою підвищення їх глобальної конкурентоспроможності.

Також до 2025 року в Мінцифри хочуть втілити проєкт під назвою «Діджиталізація», який було вирішено поділити на три етапи: задачі воєнного часу в 2022 році; відновлення в 2023 - 2025 роках; модернізація в 2026 - 2032 роках. Для цієї мети відомство орієнтовно витратить 69 млрд грн. Більша частина цих грошей, за планами Мінцифри, піде на підтримку вітчизняних стартапів.

Тому Україні потрібні професійні ІТ-спеціалісти, які будуть створювати необхідні умови для відновлення нашої Держави. А наразі технологічний світ залучається до підтримки Збройних сил України податками та донатами, і ми стаємо ближче до перемоги кожного дня.

Ігор Смірнов,

юрист EVERLEGAL