|
За усі часи існування розвинутих держав вже достеменно відомо, що інвестиції становлять основу розвитку підприємств, окремих галузей і економіки країн в цілому. У сучасних умовах вони є найважливішим засобом забезпечення структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро-і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально- економічних перетворень.
До початку повномасштабного вторгнення росії наша держава була спроможна здійснювати інвестування різних сфер економіки в не дуже великому обсязі через брак бюджетних коштів. Після лютого 2022 року російська агресія спричинила масовий підрив економічної діяльності в Україні та завдало багато шкоди інфраструктурі, навколишньому середовищу та великій кількості засобів існування українців.
Таким чином зараз ми маємо серйозну проблему дефіциту фінансових ресурсів і будемо її мати якийсь час після повоєнного відновлення нашої держави. Основною проблемою, яка буде потребувати якомога скорішого вирішення буде проблема нестачі інвестиційних ресурсів в економіці, оскільки в зв'язку з подіями, які відбуваються наразі інвестиційній клімат в Україні є не дуже привабливим. Навіть в порівнянні з попередніми роками.
У липні 2022 року український уряд презентував Національний план відновлення, який включає в себе 15 національних програм, зокрема і щодо економічного відновлення. Це буде унікальною можливістю не лише відшкодувати збитки, спричинені війною, а й покращити економічне зростання та якість життя в Україні. І одним із ключових завдань цього плану є сприяння залучення інвестицій і підприємництву.
Крім того, розглядаючи потенціал нашої країни та беручи до уваги стратегію щодо набуття Україною кандидата на членство в ЄС інвестиційний клімат в Україні може значно поліпшитись. Однак для цього уряд України має створити необхідні передумови для того, щоб привабити більше інвесторів.
Проте, на даний час певні дії уряду в сфері газового сектору є такими, що підривають можливість притоку інвестицій в цю сферу та більш того впливають на подальший вступ України до ЄС.
Так, 2 лютого 2023 року Європейська Комісія опублікувала аналітичний звіт в якому оцінено спроможність України взяти на себе зобов'язання, передбачені перспективою членства у Європейському Союзі. У ньому детально проаналізовано, якого прогресу Україна досягла в адаптації свого законодавства до права ЄС у різних сферах.
У Звіті оцінюється (станом на червень 2022 року) загальна спроможність країни виконувати зобов'язання щодо членства (повний обсяг законодавства ЄС, виражений у Договорі про Європейський Союз, підзаконних актах та політиці ЄС). Серед інших сфер, газовий та енергетичний сектори також були охоплені аналітичним звітом.
Однак, з червня 2022 року були зроблені значні кроки на українському газовому ринку, які можуть негативно вплинути на наступну оцінку Європейською Комісією загальної ситуації в газовій галузі України, а також відвернути нинішніх інвесторів, та інвесторів, які б могли в перспективі розглядати нашу державу, як майданчик для вкладення коштів та співпраці і ось чому.
У 2022 році рішенням Дочірньої Компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» створюється новий оператор газорозподільних мереж - ТОВ «Газорозподільні мережі України». Засновником компанії із стовідсотковою часткою є компанія «Газ України».
При цьому, згідно Постанови КМУ №1335 від 25 листопада 2022 року «Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових» ТОВ «Газорозподільні мережі України» передано в експлуатацію державні газорозподільні мережі та відповідно необхідно припинити у зв'язку з цим договори експлуатації газорозподільних систем або їх складових, укладених з операторами газорозподільних систем.
На даний момент, сектор природного газу в ЄС регулюється Третім енергетичним пакетом 2009 року, зокрема Газовою директивою та Регламентом щодо доступу до газу. До Газової директиви було внесено зміни Директивою (ЄС) 2019/692 для розширення режиму регулювання ЄС застосовувати до з'єднувальних мереж, що з'єднують держави-члени ЄС із третіми країнами.
Вимоги Третього енергетичного пакету та Газової Директиви полягають у забезпеченні ефективного відокремлення діяльності із постачання та виробництва газу від експлуатації мереж.
Таким чином, підприємство що виконує функції транспортування чи розподілу не може займатись діяльністю із видобутку або постачання природного газу, а також ці напрямки мають бути незалежними у складі холдингу.
Отже передача в експлуатацію газорозподільних мереж до ТОВ «Газорозподільні мережі України», а фактично до НАК «Нафтогаз України» суперечить міжнародному договору України ( Угода про асоціацію України з ЄС), ч.1 ст.2 ЗУ Про ринок природного газу, Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС; Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу) щодо заборони контролю за розподілом суб'єктами, які здійснюють діяльність з транспортування, постачання і зберігання газу.
Тобто, введення єдиного оператора газорозподільних мереж (в рамках державної енергетичної компанії), який надаватиме послуги із розподілу газу на більшості території України, у структуру вертикально інтегрованого підприємства, вже присутнього у видобутку, торгівлі, постачанні та розподілі газу, не повністю співвідноситься з acquis ЄС та зобов‘язаннями України як кандидата в енергетичній сфері.
При цьому наразі акціонерами операторів газорозподільних компаній, які уряд всупереч вищезазначених Законів, Регламенту, Директив намагається фактично передати у компанію, яка є повністю підпорядкованою НАК «Нафтогаз України» є в тому числі іноземні інвестори, які протягом тривалого періоду часу інвестують кошти в розвиток, інновації, модернізацію, оновлення підприємств газової галузі.
Чинним законодавством України, зокрема законом України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.
Що важливо, інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності.
В зв'язку з такими діями уряду, рівень інвестиційної привабливості, не кажучи вже про можливість втрати можливості вступу в ЄС, може стрімко впасти.
Інвестиційний клімат характеризується зазвичай п'ятьма найбільш важливими складовими: політична обстановка, правове середовище, макроекономічні чинники, податкове оточення, регуляторний вплив.
Регуляторний вплив має характеризуватись прозорістю та послідовністю державної політики, здатністю дотримуватися поточних зобов'язань; правове середовище характеризується наявністю стабільного законодавства, конституційних законів, кодексів, законів, що захищають права власності та права інвесторів, їх несуперечливістю, простотою та чіткістю, що передбачає наявність прямої дії і механізмів виконання, а також ефективністю судової системи; політична обстановка - стабільність політичної системи, наявність/відсутність конфліктів між політичними опонентами, частотність зміни урядів, кількість політичних скандалів, ступінь довіри до влади тощо.
Враховуючи, що наразі в Україні йде повномасштабна війна, нажаль жоден із цих критеріїв не може бути на високому рівні.
На ринку газу вказані чинники завжди були на низькому рівні, з моменту корпоратизації підприємств, через неможливість держави утримувати та розвивати мережі на належному рівні, іноземні інвестори протягом тривалого періоду часу підтримують на відповідному рівні розвиток та стан цієї галузі.
В цей непростий час держава має дбати про економічну складову також та давати можливість іноземним інвесторам , які на даний час залишаються в Україні здійснювати свою діяльність безперешкодно.
Пріоритетом політики України є об'єднання всіх її сил для перемоги та відновлення економіки України після війни. В майбутньому Україна повинна стати більш відкритою для міжнародного бізнесу, інвестицій, оскільки проникнення іноземного капіталу та інтелектуальної власності не тільки відродить паралізований промисловий сектор країни і, таким чином, знизить рівень безробіття, а й сприятиме створенню нових ресурсозберігаючих виробництв на основі останніх технологічних розробок, які сприяли б новому народженню України як технологічно розвиненої держави.
Бізнес не встигає за сучасним ритмом? Автоматизуйте роботу з LIGA360. Моніторте зміни воєнного стану, правові новації, свіжі судові кейси та діяльність ваших контрагентів. Замовте презентацію LIGA360 для своєї компанії прямо сьогодні.
