Енергетика під час війни в Україні: які зміни в регулюванні?

Енергетика України перебуває в стані війни з 2014 року, тому з 24-го лютого 2022 року з повномасштабним вторгненням на територію України певні рішення були вже відпрацьовані на територіях України, де раніше велися активні бойові дій та тимчасово окупованих територіях. В той же час, українська енергетика зустрілася з переліком нових, ще більш загрозливих викликів, як то ядерний тероризм із захопленням АЕС, численні пошкодження критичної інфраструктури – електричних і газових мереж, критичне зниження попиту на енергетичні продукти у зв’язку з виїздом населення і припиненням бізнесу, ще більш критичне зниження рівня оплат в енергетичній системі, та рішення не дивлячись на бойові дії по всій території країни продовжувати синхронізацію енергетичної системи України з енергосистемою Континентальної Європи, паливна криза та ін. Отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС ставить додаткові виклики для енергетики та регулювання цієї галузі.

У сфері енергетики з 24-го лютого 2022 року було запроваджено ряд регуляторних змін, покликаних стабілізувати галузь та вирішити критичні проблеми. Цей процес продовжується, оскільки очікується, що опалювальний сезон 2022/2023 року буде надзвичайно складним.

Ринок електричної енергії

• Експорт електричної енергії. З 16 березня 2022 року Енергетична Система Континентальної Європи та Об’єднана енергетична системи (далі – ОЕС) України працюють синхронно. 30 червня розпочалися комерційні продажі електроенергії до країн ЄС на рівні 100 МВт. (Румунія, і пізніше до Словаччина). З 30 липня обсяг збільшено до 250 МВт, додатково до експорту 210 МВт у Польщу. Наразі ОСП здійснює розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів до країн ЄС на добових аукціонах. В подальшому строк планується збільшити (тиждень, місяць, квартал).

Заразом, Уряд поклав спеціальні обов’язки експортерів електроенергії до країн-членів ЄС протягом дії воєнного стану (постанова № 775 від 07.07.2022 року). За цим механізмом експортери сплачують гарантованому покупцю за послугу із забезпечення безпеки постачання електричної енергії. Вартість послуги становить 80% від доходів з експорту електроенергії. З доходів виключаються витрати експортерів на послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, витрати на доступ до фізичного права на передачу пропускної спроможності з обох сторін кордону. При цьому, дохід експортера існує у разі позитивної різниці між ціною на ринках “на добу наперед” країни-імпортера та України за відповідний розрахунковий місяць. Таке фінансове навантаження на експортерів не знизило зацікавленість до аукціонів Укренерго на з розподілу потужності міждержавних перетинів.

• Зберігання електричної енергії. Законодавчі зміни, що врегулювали діяльність зі зберігання енергії на ринку електричної енергії, прийняті 15 лютого 2022 року (закон № 2046-IX), а набули чинності 16 червня 2022 р. Така діяльність підлягає ліцензуванню та здійснюється оператором установки зберігання енергії, і у виключних випадках може здійснюватись без ліцензії виробниками, споживачами, операторами систем передачі та розподілу. 22 липня 2022 р. НКРЕКП затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі зберігання енергії (постанова № 798). Ліцензуванню підлягає діяльність, якщо сумарна встановлена потужність установок зберігання енергії складає 150 кВт і вище. При цьому, забороняється одночасно здійснювати діяльність зі зберігання енергії та передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу газу, виконання функцій оператора ринку та гарантованого покупця. Врегулювання діяльності зі зберігання енергії є довгоочікуваними на ринку, оскільки українська ОЕС потребує додаткових інструментів гнучкості.

• Покладення спеціальних обов’язків (далі – ПСО) на ринку електричної енергії. Додатково до ПСО на експортерів, описаного вище, змінами до урядової постанови про ПСО № 483 від 5 червня 2019 р. до 31 жовтня 2022 р. продовжено дію фіксованих цін за 1 кВт·год електричної енергії для побутових споживачі на рівні 1,44 грн (обсяг споживання до 250 кВт·год) та 1,68 грн (понад 250 кВт·год). Крім того, уряд постановою № 838 від 22 липня 2022 р. застосував механізм ПСО до Укренерго, яким зобов’язав надати цільову безвідсоткову поворотну допомогу ДП “Укрвугілля” на суму, яка необхідна для придбання вугільної продукції в обсязі до 1 млн. тонн за ринковою ціною, але не більш як 2,5 млрд грн, для потреб виробників електричної енергії, які експлуатують ТЕС і ТЕЦ. Допомога має бути повернута до 1 червня 2023 року.
• Інші системні зміни на ринку електричної енергії: 29 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (Законопроєкт № 7427 від 01.06.2022), яким також врегульовано зміни на ринку електричної енергії. Наразі закон знаходиться на підписанні Президента України. Основні зміни, передбачені Законопроєктом № 7427:

- виробникам з ВДЕ надано право тимчасово виходити з балансуючої групи гарантованого покупця. Крім того, виробникам з ВДЕ, що не отримують стимулювання (наприклад, «зеленого» тарифу), надано право укласти із споживачем договір про надання послуги із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію (за цим договором виробник придбає у споживача послугу, якщо ціна на електричну енергію на ринку України перевищує верхній рівень встановленого сторонами показника, а споживач придбає у виробника послугу, якщо ціна на електричну енергію на ринку України є нижчою за нижній рівень відповідного показника). Ці інструменти стимулюють виробників ВДЕ працювати на ринкових засадах, без державної підтримки у вигляді «зеленого» тарифу;

- до 1 квітня 2023 року продовжено зобов’язання виробників здійснювати продаж електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах. Важливо було б також уточнити, чи розповсюджується ця вимога на експортні договори;

- змінено цільове спрямування коштів, отриманих оператором системи передачі (далі – ОСП) від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину, а саме кошти, отримані станом на 31 липня 2022 року, використовуються для таких цілей: (і) 10% на технічне обслуговуванням та інвестиції в систему передачі, погашення заборгованості за договорами з доступу до пропускної спроможності міждержавного перетину; (іі) 45% на погашення заборгованості ОСП на балансуючому ринку. Виробники, що експлуатують ТЕС і ТЕЦ, зобов’язані спрямувати такі кошти на закупівлю палива чи на проведення ремонтних робіт для забезпечення опалювального сезону 2022/23 років; (ііі) 45% – на погашення заборгованості ОСП перед гарантованим покупцем в рамках механізму ПСО. Гарантований покупець зобов’язаний перерахувати такі кошти атомній і «зеленій» генерації пропорційно до заборгованості. Кошти, отримані ОСП від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину з 1 серпня 2022 року до 1 січня 2023 року, використовуються для таких цілей: (і) 50% на погашення заборгованості ОСП на балансуючому ринку; (іі) 50% – на погашення заборгованості ОСП за механізмом ПСО для ВДЕ. Цей механізм покликаний покращити фінансовий стан на ринку;

- до 31 грудня 2023 року продовжено строк, протягом якого функції постачальника «останньої надії» покладаються без проведення конкурсу, та до 1 липня 2023 року продовжено строк для проведення конкурсу з вибору постачальників універсальних послуг.

Ринок газу

• Мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання: Законопроєкт № 7427 передбачає такі зміни на ринку газу, що запроваджені на період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення/скасування:

- забороняється підвищення тарифів на послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води;

- ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для ОСББ, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками особи, виробників теплової енергії, якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення, не підлягає збільшенню від ціни станом на 24 лютого 2022 року;

- постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості;

- законодавчо гарантована компенсація учасникам ринку, що забезпечують виконання заходів із запровадженого мораторію на підвищення цін( тарифів). Ці зміни необхідні для соціального захисту населення під час опалювального періоду.

• Експорт/зберігання природного газу. З початком повномасштабного вторгнення учасникам ринку природного газу було заборонено здійснювати експорт природного газу з митної території України, у тому числі природного газу в газосховищах України в митному режимі "митний склад" (наказ Міненерго № 99 від 03.03.2022 р.). Через місяць цю норму було змінено і дозволено реекспорт природного газу, ввезеного на митну територію України для зберігання в митному режимі митного складу. Пізніше цей наказ Міненерго було скасовано у зв’язку з урядовою забороною експорту природного газу українського походження. Згідно постанови КМУ № 666 від 10.06.2022р. квота експорту встановлена на рівні 0, як і для вугілля та мазуту, що пов’язано з необхідністю сформувати ресурс для проходження осінньо-зимового опалювального сезону в Україні.
• Запуск обігу біометану. Уряд затвердив Порядок функціонування реєстру біометану (постанова № 823 від 22.07.2022 р.). Згідно з цим Порядком Держенергоефективності є органом, відповідальним за ведення Реєстру біометану та видачу гарантій походження і сертифікатів походження біометаную Саме ці документи підтверджують, що біометан вироблений з біомаси, тобто є відновлюваним газом. Крім того, НКРЕКП шляхом внесення змін до Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, врегулювала питання постачання біометану в газові мережі, для цього збільшено максимально допустимий рівень вмісту кисню у природному газі з 0,02 мол. % до 0,2 мол. % для доступу до газотранспортної системи та до 1,0 мол. % для доступу до газорозподільних систем (постанова НКРЕКП № 847 від 02.08.2022 р.). Прийняті рішення дозволяють імплементувати загальні умови обігу біометану, визначені Законом України «Про альтернативні види палива», запустити ринок біометану в Україні та можливість його експорту до ЄС.
• ПСО. З 1 березня постановою КМУ № 222 від 06.03.2022 р. на учасників ринку газу покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Механізм, що в подальшому зазнавав змін, наразі передбачає пільгові умови для:

- побутових споживачів: постачальники мають укласти договір з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, щоб забезпечити своїх побутових споживачів газом по ціні базової річної пропозиції такого постачальника, що діяла станом на 24 лютого 2022 року. Такий механізм забезпечення споживачів діятиме до 30 вересня 2022 р.

- операторів газорозподільних систем: вони купують газ у ТОВ “ГК “Нафтогаз України”, в обсязі:

(і) нормативних та виробничо-технологічних витрат по ціні 7420 грн за 1 тис. м³;

(іі) втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, по ціні 0,01 грн за 1 тис. м³;

(ііі) понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат по ціні, що розраховується по формулі на підставі спотових цін на ринку газу Словаччини та з урахуванням вартості транспортування газу зі Словаччини в Україну.

Механізм діятиме під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення/скасування.

- непобутових споживачів, що виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави (згідно з переліком; крім споживачів на тимчасово окупованій території України): постачання природного газу постачальником “останньої надії” здійснюється за ціною 32 тис. грн за 1 тис. м³. Механізм діє до 30 вересня 2022 р.

- виробників теплової енергії: НАК “Нафтогаз України” придбає в АТ “Укргазвидобування” та ДАТ “Чорноморнафтогаз” природний газ за ціною 7 240 грн за 1 тис. м³ для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів і виробників теплової енергії для подальшого забезпечення виконання ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” зобов’язань із постачання газу за довгостроковими контрактами з виробниками теплової енергії. Механізм діє до 30 вересня 2022 р.

Виклики, які постали перед Україною у зв’язку з повномасштабними воєнними діями на території нашої країни, є особливо відчутними і серйозними для енергетичної сфери. Це стосується як оперативного відновлення інфраструктурних об’єктів від руйнувань, завданих воєнними діями, так і забезпечення проходження осінньо-зимового опалювального періоду 2022/2023 років, що очікується найскладнішим для усього Європейського континенту, а також стратегічного відновлення та оновлення енергетичної галузі в контексті набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС. Очікувано, що не на кожен виклик, і не з першого разу можливо знайти оптимальну відповідь. Однак важливо правильно визначити і зафіксувати стратегічні пріоритети, а також їх фінансово-економічні спроможності та джерела, щоб розвиток нормативного регулювання енергетики був максимально прогнозованим та прозорим для усіх учасників енергетичних ринків.

Читайте також: "Зелена" енергетика під час війни: чого чекати виробникам електроенергії?