Підводячи підсумки нормотворчої діяльності української влади в 2011 році, правову оцінку Повітряному кодексу України, а також його впливу на подальший розвиток авіаційної галузі надала к.ю.н., партнер Юридичної фірми "Юрвнешсервис" Ганна Цират.
На її думку, прийнятий 19 травня 2011 року Повітряний кодекс зможе зробити значний вплив на розвиток бізнесу у сфері авіації. По-перше, він підготовлений таким чином, що повинен стимулювати спорудження нових і розвиток старих регіональних аеропортів і аеродромів. При виконанні цього завдання є реальний шанс поліпшити авіаційне сполучення регіонів з центром і регіонів із зарубіжжям. Наслідком виконання цього завдання може бути:
1) поява більшої кількості рейсів з регіонів в центр і між регіонами без заїзду в центр;
2) поява більшої кількості малобюджетних авіакомпаній в Україні;
3) зменшення вартості внутрішніх авіаквитків. Ми повинні розуміти, що сьогодні ми платимо в два, а іноді і в чотири рази більше за регіональний переліт по порівнянню, скажімо, з Європою;
4) зменшення вартості міжнародних авіаквитків;
5) зменшення напливу "білих комірців" з регіонів в центр. У розвинених країнах наявність дешевої регіональної авіації дозволяє літати на роботу в сусіднє місто, але не жити там. Або ж дозволяє керівництву літати в регіони, де розташовані основні виробничі потужності. У такому разі йде розвиток регіонів і створення там нових робочих місць.
Кодекс зобов'язав авіакомпанії відноситися уважніше до пасажирів і виплачувати компенсації у разі відміни або перенесення рейсів, що повинне зробити неможливою ситуації, які іноді складалися в аеропорту Бориспіль (йдеться про страйки пасажирів скасованих рейсів, коли іноземцям надавалося живлення і нічліг, а українцям пропонували вирішувати проблеми самостійно).
На жаль, прийнятий Кодекс абсолютно не враховує потреб авіакомпаній і в нім не закладено нічого, що стимулювало б їх якісний розвиток. На сьогодні діяльність авіакомпаній в Україні збиткова, незважаючи на скажені ціни авіаквитків. Компанії вимушені це робити, оскільки вартість авіатранспортних зборів, що встановлюються державними аеропортами, росте і вартість авіапалива, що поставляється монополістом, не падає.
