Бути чи не бути судовій реформі? Аналіз законопроекту Президента

23.06.2020, 17:55
453
0

Проаналізувала Ольга Лопушанська, координатор законопроектної роботи Асоціації правників України, к. ю. н.
Проаналізувала Ольга Лопушанська, координатор законопроектної роботи Асоціації правників України, к. ю. н.

У березні 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон № 193-IX).

Так, були визнані неконституційними норми стосовно:

- скорочення кількості суддів до 100 і їхнього повторного відбору;

- зменшення винагороди суддів ВС;

- формування Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя;

- самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку.

Крім того, вказаний Закон розкритикувала Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія).

22 червня 2020 року Президент вніс до парламенту як невідкладний проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711).

Читайте також: Судова реформа: що передбачає законопроект Президента

Які зміни пропонуються?

Верховний Суд

1. Скасовується зменшення кількості суддів із 200 до 100.

2. Скасовується зменшення суддівської винагороди.

Вказані норми виконують рішення КСУ, зауваження Венеціанської комісії, а також відповідають європейським стандартам щодо незалежності суду.

Верховний Суд України

1. Верховний Суд України як юридична особа припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до ВС.

2. Судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя.

3. Такі судді підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня зарахування до ВС.

Вважаю таку норму дискусійною, оскільки суддя може здійснювати такі повноваження, а через рік не пройти кваліфікаційне оцінювання. Це може негативно вплинути на авторитет ВС. Відтак, доцільно було б, щоб такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання до початку здійснення ним правосуддя у ВС.

Вища рада правосуддя

1. Отримує більше повноважень. Зокрема, погоджуватиме документи ВККСУ, за якими будуть проводитися добори і кваліфікаційне оцінювання суддів.

Варто зауважити, що така новація наразі не зовсім корелюється із зобов'язаннями України перед Міжнародним ваоютним фондом щодо реформування самої ВРП, зокрема, змін у структурі органу і посилення відбору членів ВРП.

2. ВРП прийматиме рішення про звільнення членів ВККСУ у передбачених Законом випадках, а також їхнє відсторонення від посади.

Запропоновані новації можуть мати наслідком концентрацію повноважень в одному органі.

3. Скасовується Комісія з питань доброчесності та етики, що мала бути створена з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Слід зазначити, що Венеціанська комісія не підтримала створення Комісії з питань доброчесності та етики, оскільки це ускладнило б систему органів судової влади.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

1. Складатиметься із 16 членів (Закон № 193 визначав склад у кількості 12 членів), які здійснюватимуть свої повноваження 4 роки.

2. Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ формуватиметься із трьох суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, а також трьох осіб з числа міжнародних експертів, визначених ВРП на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції.

Варто звернути увагу на нову редакцію ч. 4 статті 95-1, яка, з однієї сторони, встановлює запобіжники для блокування конкурсу через неподання кандидатур до складу конкурсної комісії, проте, з іншої сторони, може мати наслідком нівелювання ідеї залучення міжнародних організацій до проведення конкурсу на посади членів ВККСУ.

Так, якщо суб'єкти формування конкурсної комісії у визначений строк не запропонують осіб до складу цієї комісії чи запропонують недостатню кількість осіб, таких осіб протягом п'ятнадцяти днів має запропонувати Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Дисциплінарна відповідальність суддів

1. Скасовуються законодавчі норми, що визнані неконституційними.

Отже, по суті законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711) продовжує залишати судову систему у лабіринті реформи. Хоча на даний час в Україні залишаються вакантними більше 2 тисяч суддівських мантій, а кандидати 2017 року добору продовжують очікувати на перевірку їхніх тестових завдань.

Ольга Лопушанська,

координатор законопроектної роботи

Асоціації правників України, к.ю.н.

Читайте також:

КСУ визнав неконституційними деякі положення судової реформи Зеленського

Стаття про кримінальну відповідальність суддів за завідомо неправосудне рішення неконституційна: КСУ

З'явився текст рішення КСУ про неконституційність ліквідації Верховного Суду України

Верховний Суд просить КСУ перевірити конституційність карантинних обмежень

Як зареєструвати ТМ? Фіксація авторських прав на blockchain дозволяє довести авторство і захистити інтелектуальну власність. Реєструйте торгову марку через онлайн-сервіс Patentbot в Україні, Європі або Китаї. Отримайте -10% з промокодом від ЛІГА:ЗАКОН.

Хочете бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на ЮРЛІГУ у соцмережах. Обирайте, що вам зручніше - Телеграм t.me/jurliga, Фейсбук https://www.facebook.com/jurliga/ або Твіттер https://twitter.com/jurligaua.

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись