Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему, яка стосується визначення початку перебігу позовної давності у правовідносинах щодо витребування майна від добросовісного набувача.
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Так, передаючи справу на розгляд Великої Палати, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про необхідність вирішення питання щодо застосування судами положень статей 256, 261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, що регулюються ст. 388 ЦК, а саме з моменту, коли особа довідалася/або могла довідатися про момент порушення її права, тобто з вибуття майна із власності або користування чи з моменту набуття майна особою, у якої це майно перебуває на час подачі позову.
За результатами розгляду справи Велика Палата дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому Суд зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).
Зручно ознайомитися з історією цієї та інших справ можна у VERDICRUM.
ЮРЛІГА вже писала, що Велика Палата розгляне цього тижня: пеня, строки, оренда землі, виплати суддям, доктрина venire contra factum proprium
