Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 916/4644/15 сформувала висновок про правову природу інвестиційного договору.
Виключна правова проблема, з якою справа потрапила до Великої Палати, полягає у відсутності єдиного підходу до вирішення спорів та встановлення правової природи вимог (грошових або майнових), які виникають у справах про банкрутство, щодо звернення фізичних осіб - вкладників (інвесторів) у справі про банкрутство забудовника, тоді як укладені між боржником та кредитором інвестиційні договори продовжують діяти і щодо боржника ще не введено ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Відповідно до висновків, викладених у постанові від 29 січня у справі № 916/4644/15 , інвестиційний договір поєднує положення низки різних договорів, передбачених ЦК України, та може бути підставою виникнення у його сторін також грошових зобов'язань. А отже, інвестори будівництва можуть претендувати на визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів забудовника, щодо якого відкрито справу про банкрутство і який не побудував обіцяне житло.
Нижчі суди неправомірно відмовили у визнанні кредиторських вимог через те, що до боржника введено процедуру розпорядження майном, яка не припиняє його підприємницьку діяльність, і, як наслідок свої зобов'язання він має виконати в натурі - передати у власність цим фізичним особам як інвесторам квартири після введення будинку в експлуатацію. Невірним є висновок що кредитори за інвестиційним договором з речово-правовими вимогами не можуть звертатися до боржника та брати участь у справі про банкрутство.
Справу передано на розгляд до місцевого господарського суду: слідкувати за її ходом можна у системі аналізу судових рішень Verdictum.
Нагадуємо, що про банкрутство забудовника можна дізнатись в системі аналізу бізнес-партнерів ContrAgent . До 20 березня 2019 року можна придбати систему аналізу судових рішень Verdictum і сервіс моніторингу партнерів ContrAgent зі знижкою 30%.
