Народні депутати надали можливість державним замовникам з державного оборонного замовлення (Міноборони та його дочірнім підприємствам) безпосередньо закуповувати продукцію, роботи та послуги оборонного призначення за імпортом. Таке рішення було прийнято для пришвидшення процесу закупівель, а також дасть змогу зекономити кошти за рахунок відсутності плати за посередницькі послуги.
До законопроекту, підготованого до другого читання, було внесено 23 поправки, 19 з яких було враховано.
Відповідний Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом" (проект № 9122) було прийнято з техніко-юридичними правками у другому читанні та в цілому в редакції Комітету з питань національної безпеки і оборони.
Статтю 8 Закону "Про державне оборонне замовлення" було викладено в новій редакції. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань може здійснюватися в іноземних юросіб шляхом:
укладення держзамовником (або уповноваженим ним суб'єктом господарювання, що належить до сфери управління державного замовника) державного контракту з іноземною юридичною особою - виробником або постачальником продукції, робіт і послуг оборонного призначення, за умови надання такому державному замовнику повноважень на право імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять держтаємницю;
укладення держзамовником державного контракту з вітчизняним суб'єктом господарювання, якому надано повноваження на право експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять держтаємницю.
Якщо закуповується продукція оборонного призначення в іноземної юрособи - виробника або постачальника такої продукції, робіт і послуг на суму, що перевищує 5 млн євро, обов'язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідних компенсацій.
Україна отримає компенсацію через укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором (контрактом), що укладається в письмовій формі між офсетним бенефіціаром та іноземною юрособою.
Офсетним бенефіціаром, що отримує компенсації, може бути державний замовник або інший суб'єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника.
Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначає Кабмін.
Законом визначено, що офсетні договори можуть не укладатися в умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Рішення про їх неукладення приймає Кабмін за поданням держзамовника.
Таким чином, від процесу закупівлі продукції оборонного призначення було усунуто так званих спецекспортерів. Міноборони та його дочірні підприємства зможуть бути суб'єктами міжнародних контрактів.
