Податковий дайджест: судова практика щодо відповідальності платника податків

12.11.2018, 09:09
1834
0

Юристи практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine спеціально для читачів ЮРЛІГИ зробили підбірку актуальних позицій Верховного Суду
Юристи практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine спеціально для читачів ЮРЛІГИ зробили підбірку актуальних позицій Верховного Суду

Наявність у платника податку реальних збитків у зв'язку з порушенням контрагентом свого обов'язку з реєстрації податкових накладних є підставою для накладення на останнього штрафних санкцій

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду змінив підхід до застосування господарсько-правової відповідальності за ухилення від реєстрації податкових накладних. Згідно із фабулою справи, між платником податку та його контрагентом було укладено декілька договорів про надання послуг, які є об' єктом оподаткування ПДВ. Однією із зазначених догод передбачено положення про обов' язковість реєстрації контрагентом податкових накладних. Контрагент ухилявся від їх реєстрації, що унеможливило віднесення платником податку сплачених торб ПДВ до складу податкового кредиту. На цій підставі, платник податку звернувся до суду з вимогою про стягнення з контрагента суми збитків, що дорівнює сумі ПДВ, сплаченій за договором у складі вартості послуг. Суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку, що існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між відсутністю факту реєстрації контрагентом податкових накладних та невключенням торб ПДВ до податкового кредиту платника податку. Таким чином, розглядаючи касаційну скаргу у даній справі, Верховний Суд відступив від попередньої позиції, викладеної у постанові від 10.05.2018 р. у справі № 917/799/17згідно з якою невиконання особою зобов'язання, яку виникає не з договірних, а з податкових правовідносин, не може бути підставою для застосування до такої особини штрафних санкцій за порушення умів договору, або за настання реальних негативних наслідків у іншої сторони. Додатково Верховний Суд зазначив, що наявність у платника податку реальних збитків у зв'язку з порушенням контрагентом свого обов'язку з реєстрації податкових накладних є підставою для накладення на останнього штрафних санкцій. Тому касаційна скарга була залишена без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвали Верховного Суду від 06.06.2018 р. у справі № 920/1190/16 та від 10.05.2018 р. у справі № 917/799/17 (повні тексти доступні в системі аналізу судових рішень Verdictum)

Надання неповної відповіді на запитий контролюючого органу не є підставою для проведення перевірки

Призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запитий контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обгрунтовану відповідь на такий запитий - до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 р. у справі № 813/4042/17. У ході суднового розгляду було з'ясовано, що контролюючий орган виявив недостовірні дані у податкових деклараціях, поданих платником податку, тому і направивши останньому письмовий запитий на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України. Платник податку, на думання контролюючого органу, надав неповну відповідь на запитий. На цій підставі контролюючий орган, не проінформувавши платника про ті, якої інформації недостатньо, видав наказ про призначення позапланової документальної перевірки. Суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок про відсутність законних підстав для видачі зазначеного наказу та визнали дії контролюючого органу протиправними. Верховний Суд підтвердив дану позицію, звернувши увагу на ті, що часткове надання платнком податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запитий. Відтак, призначення перевірки не відповідає у повній мірі вимогам пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК. Верховний Суд додатково зазначив, що запитий контролюючого органу про надання інформації повинний містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. У іншому разі платник податку не має об' єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Отже, надання платником податку інформації не у повній мірі у відповідь на запитий контролюючого органу не можна вважати ненаданням відповіді, тому проведення перевірки на цій підставі є незаконним.

Постанова Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 813/4042/17

Право платника на відображення від'ємного значення з ПДВ не обмежується строком 1095 днів

Предметом суперечці стало відображення платником податку залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, після спливу 1095-денного рядок. Контролюючий орган дійшов висновку, що оскільки платник не скористався правом на відображення від'ємного значення, яку після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в межах 1095-денного рядок, він втрачає можливість відображати його після спливу вказаного рядок. Суди усіх трьох інстанцій не підтримали зазначену позицію контролюючого органу, звертаючи увагу на ті, що право платника податку на відображення від'ємного значення ПДВ не обмежене даним строком. Зокрема, Верховний Суд, застосовуючи спосіб буквального тлумачення змісту норми п. 102.5 ст. 102 ПК (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), визначив, що присічний рядків на звернення платника податків щодо повернення надміру сплачених торб податків або їх відшкодування, встановлений зазначеним положенням, не поширюється на порядок декларування від'ємного значення суми ПДВ, яку виникло після бюджетного відшкодування і включається до податкового кредиту в податковій декларації за наступний податковий звітний період.

Постанова Верховного Суду від 05.09.2018 р. у справі № 826/6734/13-а.

Наталія Мусієнкостарший юрист Практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

Марія Грабчакюрист Практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

Хочете бути в курсі найважливіших подій? Підписуйтесь на ЮРЛІГУ у соцмережах. Обирайте, що вам зручніше - Телеграм t.me/jurliga, Фейсбук https://www.facebook.com/jurliga/ або Твіттер https://twitter.com/jurligaua.

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись