1 лютого за ініціативи Державної регуляторної служби, Торговий-промислової палати та Громадської ради при ДРС проведене круглий стіл "Державна політика щодо малого бізнесу України - 2018: виклики та очікування". Долю у заході узяли передставники органів законодавчої та виконавчої влади, лідери бізнес - асоціацій та об' єднань, науковці, фахівці й підприємці.
Учасники обговорили стан і проблеми малого бізнесу; результати впровадження оновленої методології проведення аналізу впливу розроблених проектів регуляторних актів у 2017 році; можливі наслідки ухвалення проекту ухвали Кабміну "Про затвердження вимог до суб' єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)"; результати впровадження ухвали "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій" від 16.03.2017 р. № 231; проведення інвестиційного конкурсу "Комплекс заходів з облаштую та облаштування зупинок громадського транспорту в м Києві".
| На фото зліва направо: Дмитро Ляпін, Оксана Проданий, Ксенія Ляпіна, Геннадій Чижиків |
Дмитро Ляпін, радник із питань розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) та дерегуляції офісу президента ТВП, висловився стосовно державної політики сприяння розвитку малого бізнесу. Зокрема, він зазначив, що формування політики щодо МСП має відбуватися комплексно. Інтегральні інструментиякі в сукупності й повинні забезпечити ефективну політику щодо МСП, - це регуляторна політика як інструмент кількісної оцінки наслідків проектів урядових рішень і публічні консультації.
Пан Ляпін наголосив на тому, що потрібно розмежовувати малий і середній бізнес. Роль фізичних осіб - підприємців пролягає лише в площині забезпечення робочими місцями надлишків робочої сили (тобто тієї частки працездатного населення, яка не затребувана суб' єктами - юридичними особами). Тому розглядати і ФОПів, і юридичних осіб як рівних і, відповідно, висувати в межах державної політики до них однакові вимоги - неправильно й неефективно.
Тож Дмитро Ляпін вважає за потрібне державну політику формувати диференційовано : окремо для груп великого та середнього бізнесу й окремо для малого.
Результати впровадження оновленої методології аналізу впливу розроблених проектів регуляторних актів у 2017 році
Про врахування витрат малого бізнесу за допомогою М-тесту розповіла голова ДРС Ксенія Ляпіна. Вона пояснила, що М-тест - це один із аспектів оцінювання ефективності проекту регуляторного акту, який дає змогу виміряти вплив регулювання на суб' єктів малого підприємництва, оцінити витрати, яких сморід зазнають унаслідок впровадження регулювання, розглянути можливість застосування компенсаторних механізмів. За результатами аналізу ДРС встановлено, що проектами регуляторних актів, до яких розробники готували М-тест, було передбачено запровадження 1,2 млрд грн. додаткових витрат для суб' єктів малого підприємництва. Шляхом непогодження відповідних проектів ДРС зупинила впровадження 330 млн грн. додаткових витрат для малого бізнесу.
Продавці технічно складних підгарантійних побутових товарів повинні використовувати РРО
Дмитро Видолоб, передставник асоціації "Союзу ювелірів України", розповів про результати впровадження ухвали "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій" від 16.03.2017 р. № 231.
"Насамперед "дякуємо" Верховній Раді, яка віддала Кабміну право визначати перелік цих технічно складних побутових товарів. Треба було цей перелік затверджувати законом. Кабмін прийняв постанову, яка не була в тій редакції погоджена ДРС. І постанова була прийнята й набула чинності шляхом певних маніпуляцій. Саме тому прості підприємці звертаються до адміністративного суду з вимогою визнати цю постанову протиправною та скасувати її. Минувши майже рік із дня набрання чинності постановою та мі бачимо звіт ДРС, який доводити украй низьку її ефективність. Підприємці понесли великі витрати на встановлення цих апаратів, а ті хто не встановив, - фактично є порушниками", - наголосив пан Видолоб.
Підприємців хочуть змусити встановити платіжні термінали
Сергій Доротич, голова громадської ради при ДРС, розповів про можливі наслідки ухвалення проекту ухвали Кабміну "Про затвердження вимог до суб' єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)". Так, постанова вимагає:
1) щоб усі суб' єкти господарювання забезпечували можливість безготівкових розрахунків із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв;
2) здійснювати розрахунки під година реалізації товарів і послуг фізичним особам на більше ніж 50000 грн. на добу лише у безготівковій формі.
Пан Доротич зазначив, що у світі є понад 18 млн закладів торгівлі й обслуговування, де є можливість оплатити купівлю товару або послуги за допомогою платіжних карт, але немає жодної країни, де б держава зобов'язала 100 % суб' єктів господарювання мати платіжні термінали. До того ж, враховуючи покриття інтернет- мережею, наразі немає технічної можливості для тотального впровадження платіжних терміналів, особливо для суб' єктів пересувної торгівлі. Крім того, в Україні поки що не вирішено питання безпеки обігових коштів суб' єктів господарювання на розрахункових рахунках. Визначена законодавством остання черга відшкодування бізнесу коштів із розрахункових рахунків збанкрутілих фінустанов вже призвела до втрати українськими підприємствами понад 40 млрд обігових коштів. Тому громадська рада ДРС просити вжити заходів для недопущення прийняття економічно недоцільного та неефективного регуляторного акту, яким запропоновано суттєво збільшити витрати малого й середнього бізнесу та який наражає підприємців на серйозні фінансові ризики.
Щодо проведення інвестиційного конкурсу "Комплекс заходів з облаштую та облаштування зупинок громадського транспорту в м Києві"
Передставник громадської ради при ДРС Олександр Красовський розповів, що 22 грудня 2017 року в 135-у номері офіційного видання газети "Хрещатик" оголошено інвестиційний конкурс "Комплекс заходів з облаштую та облаштування зупинок громадського транспорту в м Києві". Увазі інвесторів представили 28 лотів (994 зупинки), половина з яких увійшли до трьох мега- лотів, де зібрано найбільш комерційно привабливі зупинки. Для прикладу порівняймо лот № 1, що охоплює об' єкт інвестування в Голосіївському районі та має пасажиропотік 66 осіб на добу, і лот № 24 в Оболонському районі з пасажиропотоком 0,1 особа на добу. Це означає різницю в доході інвесторів у 660 разів. Крім того, під година підготовки зазначеного конкурсу вирішено демонтувати 872 зупинкові комплекси наявних інвесторів.
"Фактично відбувся конкурс без конкурсу. Доля у 13 лотах брали по одному учаснику. Ми вважаємо доцільним скасувати проведення оголошеного 22 грудня 2017 року інвестиційного конкурсу за 28 лотами та переглянути умови його проведення. Лотом має бути мінімальний розмір одиниці виставленого на конкурс об' єкта інвестування. Один лот - один зупинковий комплекс"- підсумовує пан Красовський.
Наприкінці заходу виступили підприємці, які на власному прикладі розповіли, як на їхній бізнес вплинули обговорювані регуляторні акти.
За результатами круглого столу ухвалено Резолюцію.
Олена Баконіна
ЮРЛІГА
