Уряд визначив перелік фіскальних ризиків, пов'язаних із діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки, джерела інформації для аналізу таких ризиків, а також методологічні засади проведення оцінки фіскальних ризиків.
Так, до фіскальних ризиків належить:
- зменшення податкових і неподаткових надходжень, зокрема частки чистого прибутку (доходу), яка відраховується до держбюджету, дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, в статутному капіталі яких є державна власність;
- виконання державою гарантійних зобов'язань у разі неможливості суб'єктів господарювання виконати свої зобов'язання перед кредиторами і перед гарантом;
- надання додаткової держдопомоги суб'єктам господарювання для покриття збиткової діяльності згідно з Законом «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;
- інші ризики, які можуть призводити до фінансових та інших втрат або проблем із ліквідністю підприємства, що тягнуть за собою витрачання централізованих фондів грошових коштів держави.
До джерел інформації для аналізу фіскальних ризиків належить:
- стратегія розвитку і інвестиційний план підприємства на три - п'ять років;
- фінансовий план на звітний період та звіт про його виконання із пояснювальними записками до них;
- фінансова звітність;
- інформація ДФС про сплату до держбюджету податків, зборів й інших платежів, наявність відповідної заборгованості і надміру сплачених платежів;
- інформація Мінекономрозвитку про виконання показників фінансових планів суб'єктів господарювання;
- інша інформація, яка отримується відповідно до законодавства.
Оцінку фіскальних ризиків проводять органи управління окремо за кожним суб'єктом господарювання, який відноситься до сфери їх управління.
Методику оцінки фіскальних ризиків, пов'язаних із діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки, затверджено постановою Кабміну від 11 січня 2018 року № 7.
