Контролюючий орган має право провести перевірку і самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає після останнього дня граничного терміну подачі податкової декларації, звіту або граничного терміну сплати грошових зобов'язань.
Таким чином, з 1 січня 2017 року терміни позовної давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
Якщо при обчисленні граничних термінів визначення грошових зобов'язань враховується дата прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, то в цілях дотримання термінів давності, період, який може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, вказаної в наказі про її проведення.
У разі подачі платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган може призначити суму податкових зобов'язань по ній упродовж 1095 днів з дня подачі розрахунку. Якщо контролюючий орган за цей час не визначає суму грошового зобов'язання, платник податків вважається вільним від нього, а суперечка стосовно такої декларації або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При проведенні перевірок ГФС з питань дотримання законодавства, а також визначенні по їх результатах суми грошового зобов'язання, якщо подача декларації не передбачена, застосування термінів давності здійснюється з урахуванням терміну позовної давності - 1095 днів.
Це роз'яснено в листі ГФС від 5 травня 2017 року № 11356/7/99-99-14-03-03-17.
