Правовідношення по виплаті страхового відшкодування, які склалися на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правовій відповідальності водія і від нещасного випадку з водієм і пасажирами на транспорті, є грошовим зобов'язанням.
Виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ГК як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Стаття 625 ГК встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Грошовим зобов'язанням являється таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь іншої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний сплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Саме до таких грошових зобов'язань відноситься укладений договір про надання послуг, оскільки він встановлює ціну договору - страхову суму.
Така правова позиція була сформована Верховним Судом України в постанові від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1003цс16.
Нагадаємо, аналогічний вивід був зроблений у справі № 6-927цс16.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
