Судам слід встановити, чи здійснював орендар конклюдентні дії (а саме, чи продовжував носій переважного права користуватися спірною земельною ділянкою і чи вносив орендну плату після закінчення терміну дії договору), що свідчать про його намір скористатися своїм переважним правом і відновити договір оренди землі, термін дії якого збіг.
Такі дії підтверджують наявність підстав визнання договору оренди з новим орендарем недійсним, а договір оренди землі з носієм переважного права - відновленим.
У частини першої статті 777 ГК законодавець закріпив переважне право наймача, що належним чином виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий термін і передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Права наймача, встановлені статтею 777 ГКє такими, що переважають, тобто, по своїй правовій природі вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.
За відсутності заперечень орендодавця про відновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем і за відсутності попереднього повідомлення останнього про намір укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права (ст. 777 ГК і ст. 33 Закони "Про оренду землі") буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.
Така правова позиція була сформована Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2540цс16.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
