Нотаріус, працюючий в переобладнуваній під офіс квартирі, повинен заплатити за опалювання за тарифом на послуги з централізованого опалювання для другої групи споживачів (не для населення).
Приміщення, яке використовує нотаріус для своєї професійної діяльності, не відноситься до житлового фонду, оскільки згідно частини четвертої статті 4 Житлового кодексу Української РСР до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торгових, побутових і інших потреб непромислового характеру.
Якщо приватний нотаріус використовує приміщення, що належить йому, в житловому будинку для здійснення нотаріальної діяльності, постачання теплової енергії в це приміщення відбувається за допомогою системи централізованого опалювання житлового будинку, а в договорі про теплопостачання вказано, що споживач зобов'язується сплатити енергію по встановлених тарифах, затверджених міськими органами самоврядування, постачальник тепла зможе стягнути борг за опалювання по тарифах не для населення.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1926цс16.
Роз'яснено, що оскільки приватний нотаріус отримує послугу з централізованого опалювання не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для здійснення нотаріальної діяльності в приміщенні, яке фактично не є житловим, суди необгрунтовано відмовили в задоволенні позову комунального підприємства.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
