Народний депутат Юрій Одарченко ("Батькивщина") подав до парламенту законопроект № 5336 "Про Конституційний Суд України".
Відмітимо, відповідний законопроект має бути підготовлений згідно з реформою правосуддя, що набула чинності. Раніше експерти заявляли, що підготовлений владою законопроект тримається в секреті від суспільства.
Законопроект депутата передбачає комплексне регулювання порядку організації і діяльності КСУ, у тому числі і процесуальні аспекти.
Призначення суддів КСУ пропонується здійснювати на конкурсною основі.
Передбачається, що в КСУ можуть вноситися три види процесуальних звернень: конституційні представлення, конституційні звернення і конституційні скарги.
Серед новацій, зокрема, те, що на стадії підготовчого виробництва вводиться принципово нова процесуальна позиція - amici curiae (лат. "друзі суду"). Завдання "друзів суду" - представити суду письмове позицію, де освітити аспекти справи, на які сторони не звернули увагу, а також притягнути увагу суду до можливого впливу судового рішення на правовідносини, які не є предметом розгляду в цьому виробництві.
З метою забезпечення належної швидкості розгляду справ і поєднання єдності практики і єдності правового регулювання - згідно з проектом справа розглядаються двома складами судна. Представлення і звернення підлягають розгляду виключно на пленарному засіданні суду, а скарги розглядаються на засіданні колегії у складі 5 суддів (такі колегії діють від імені суду і виносять загальнообов'язкові ухвали, які, проте, можуть бути переглянуті на пленарному засіданні суду).
Передбачається, що рішення приймаються більшістю від складу суду, який брав участь в рішенні справи. Це створить передумови до ухвалення остаточного рішення швидше.
Законопроект чітко визначає зміст судового рішення. Так, у разі вирішення питання про конституційність суд визнає акт неконституційним в цілому тільки у разі порушення конституційної процедури його розгляду, схвалення або обнародування, а також за ситуації, коли увесь акт системно є неконституційним. Підставами для визнання норми неконституційної являється не лише її пряма невідповідність нормам Конституції, але і перевищення повноважень органом, який видав акт, звуження актом існуючих прав і свобод людини і громадянина. У разі визнання неконституційної норми, яка вносить зміну в іншої норми, попередня редакції норми відновлюється.
Окремо встановлюється процесуальний термін для оскарження актів по процедурних підставах - 1 рік з дня їх публікації. Цим забезпечується постійність правової системи. В той же час, матеріальна неконституційність є основою для оскарження акту у будь-який момент.
Встановлюється, що Конституційний Суд зобов'язаний надати тлумачення норм Конституції України, і не може посилатися на "нечіткість норми" чи "недостатність правового регулювання". Цим КСУ ставиться в рівні умови з судами загальної юрисдикції, які зобов'язані винести ухвалу із застосуванням аналогії закону і аналогії права в ситуаціях, коли правове регулювання спірного питання недостатньо.
Окремим питанням є дисциплінарна відповідальність суддів. Оскільки Конституція України передбачає, що звільнення суддів КСУ здійснюється самим Судом, дисциплінарна відповідальність суддів також може здійснюватися через Конституційний Суд. У структурі КСУ пропонується створити дисциплінарну комісіюяка здійснюватиме розгляд скарг на суддів і повідомлень про порушення суддями вимог закону.
