Пленум Вищого адміністративного суду постановою 29 вересня 2016 року № 11 ствердив аналіз судової практики оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції в результаті непроходження ними атестації.
На підставі аналізу були зроблені наступні висновки:
1. На стосунки по атестації поліцейських поширюються положення статті 12 Закону "Про професійний розвиток працівників".
2. Положення частини другої статті 57 Закону "Про Національну поліцію" (далі - Закон) необхідно розуміти таким чином, що закріплений в ній перелік підстав атестації поліцейських є вичерпним. У наказі керівника органу поліції про заходи по підготовці і проведенню атестації повинно бути вказано: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестації; необхідність і основа атестації по кожному поліцейського, який включений в список поліцейських, які підлягають атестації.
3. Аналіз положення пункту 28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестації поліцейських показує, що рішення (висновок) атестаційної комісії про те, що поліцейський не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню від служби в поліції із-за службової невідповідності, є безумовною основою для звільнення такого поліцейського. З приведеного виходить, що рішення (висновок) атестаційної комісії впливає на права атестованого, тому може бути предметом оскарження в суді. Так само може бути предметом оскарження в суді наказ керівника органу поліції про звільнення поліцейського, оскільки такий наказ є формою виконання відповідного рішення (висновки) атестаційної комісії.
4. За змістом частини першої статті 13 і частини першої статті 63 Закони поліцейський знаходиться в службових стосунках з державою в особі центрального органу управління поліцією (територіального органу поліції), а тому належним відповідачем за позовними вимогами про відміну рішення (висновки) атестаційної комісії являється відповідний орган поліції, керівник якого таку комісію створив.
5. Затвердження персонального складу атестаційної комісії без узгодження з Національною поліцією України, є порушенням підпункту 2 пункти 2 розділи II Інструкції, а значить - основою для визнання такого складу атестаційної комісії неповноважним. Ця обставина служить одним з підстав для відміни наказу про звільнення із служби.
6. Відповідно до пункту 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або відміняє укладення відповідної атестаційної комісії і приймає нове укладення. З приведеного положення виходить, що рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги не містить приписів і вказівок, виконання яких вимагає здійснення певних дій керівником органу поліції. Рішенням атестаційної комісії, обязывающеем керівника звільнити позивача із служби, являється саме укладення атестаційної комісії. Обжалованияе позивачем і відміна судом рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги не приведе до захисту позивача від незаконного звільнення. Не вимагається предъявляние позовної вимоги про відміну рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги; наказ про звільнення із служби в поліції може бути скасований незалежно від того, залишається в силі це рішення апеляційної атестаційної комісії.
7. Отказ у відкритті виробництва по позову про оскарження рішення (висновки) атестаційної комісії на тій основі, що таке рішення не впливає на права позивача, є порушенням права людини на доступ до суду, оскільки грунтується на помилковому розширювальному тлумаченні пункту 1 частини першої статті 157 КАС. Те, що обжалуемое рішення не зачіпає прав позивача, є основою для відмови в задоволенні позовупроте не є основою для відмови у відкритті виробництва.
8. Положення частини третьої статті 99 КАС про те, що термін звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів, в приведеній категорії справ необхідно тлумачити таким чином, що:
- моментом початку течії терміну звернення до суду з вимогою про визнання протиправними дій з включення особи в список поліцейських, які підлягають атестації, являється дата ознайомлення такої особи з цим списком;
- якщо поліцейський подав скаргу в апеляційну атестаційну комісію, то течію терміну звернення до суду треба відлічувати з дня, коли він був ознайомлений з рішенням апеляційної атестаційної комісії, прийнятим за результатами розгляду його скарги;
- термін звернення до суду з позовом про відміну рішення (висновки) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення до суду була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційній комісії і при цьому атестована людина отримав за результатами тестування менше 60 балів, починає хід з моменту ознайомлення особи з рішенням (укладенням) атестаційної комісії.
9. Суд має право і зобов'язаний перевірити обгрунтованість оскарженого рішення (висновки) атестаційній комісії. Необгрунтованим, а тому підметом відмініслід рахувати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, якщо:
- відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, які в укладенні вважаються встановленими. Зокрема, не представлено відомостей, отриманих під час співбесіди з поліцейським, і відомостей з відкритих джерел, на які атестаційна комісія посилається як на докази низького рівня мотивації поліцейського по подальшій роботі, низького професійного рівня / потенціалу поліцейського, незнання ним законодавчої бази;
- укладення не містить виводів відносно обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції, і факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, що знаходиться на відповідній посаді;
- негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього і кваліфікаційного рівня, надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неучета таких доказів;
- бали тесту менше мінімально необхідного рівня, або негативні результати тестування на поліграфі атестаційна комісія оцінювала без урахування інших доказів;
- дані з мережі Інтернет по поліцейського були взяті атестаційною комісією до уваги, не дивлячись на те, що їх достовірність не встановлена і не підтверджена відповідними доказами і укладеннями компетентних органів.
10. У справах про оскарження рішення (висновки) атестаційної комісії суд не має права приймати такий спосіб забезпечення позову, як заборона оргау поліції видавати наказ про звільнення поліцейськогооскільки така заборона фактично на майбутнє і безпосередньо вирішує суперечку по суті.
11. Суд має право самостійно оцінити, чи відповідає підзаконний нормативний акт, регулюючий спірні стосунки, закону який також поширює свою дію на ці стосунки. Відповідно суд у справах цієї категорії не зобов'язаний чекати, поки у іншій адміністративній справі буде вирішено питання про законність Інструкції.
