Законодавчі новації
Оксана Олехова, Директор Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Андрій Крякушин, Менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Роз'яснення відносно окремих питань застосування податкових різниць, що виникають при виплаті відсотків по боргових зобов'язаннях
Державна фіскальна служба України у своєму листі від 11.08.2016 р. № 17496/6/99-99-15-02-02-15 надала роз'яснення відносно застосування податкових різниць, що виникають при виплаті відсотків на користь пов'язаних осіб-нерезидентів по боргових зобов'язаннях. Згідно з податковим законодавством, якщо сума боргових зобов'язань платника перед пов'язаним особою-нерезидентом перевищує власний капітал в 3,5 разу (у 10 разів для фінансових установ або лізингових компаній), застосовуються наступні обмеження (податкові різниці) по віддзеркаленню у складі витрат звітного періоду таких відсотків :
- виплачені відсотки відбиваються у розмірі 50% показника EBITDA за поточний період (т.з. правило "тонкої капіталізації");
- відсотки у розмірі перевищення суми, розрахованої за правилом "тонкої капіталізації", зменшуються на 5%, і переносяться на наступний податковий період.
У листі уточнюється, що для застосування різниці боргові зобов'язання платника перед пов'язаним особою-нерезидентом повинні існувати на початок і кінець звітного періоду.
Встановлені критерії ризикової діяльності для небанківських фінансових установ
Національний Банк України в Постанові від 01.09.2016 р. № 379 встановив заборону для небанківських фінансових установ здійснювати переказ коштів, що відповідають ознакам ризикової діяльності по наступних критеріях :
- відсутність економічного змісту фінансової операції;
- наявність ознак виводу або легалізації грошових коштів;
- наявність фінансових операцій, спрямованих на ухилення від обмежень фінансового моніторингу;
- проведення фінансових операцій з використанням підробних, загублених або викрадених документів;
- здійснення фінансових операцій клиента-публичного особи або пов'язаної з ним особи без належного документального підтвердження походження засобів і фінансової можливості проводити фінансові операції;
- відсутність відмови фінансової установи клієнтові в регулярних операціях, що мали ознаки легалізації засобів, отриманих злочинним шляхом.
Також Постановою від 15.09.16 р. № 388 НБУ затвердив Положення про фінансовий моніторинг небанківських фінансових установ при здійсненні переказу коштів для установки системи фінансового моніторингу в небанківських фінансових установах. Положення встановлює вимоги до осіб, відповідальних за проведення фінансового моніторингу, порядок і критерії перевірки операцій по переказу коштів.
Роз'яснення відносно розрахунків авансових платежів по податку на прибуток при виплаті дивідендів
ГФСУ в листі від 30.08.2016 №18734/6/99-99-15-02-02-15 надала роз'яснення з окремих питань розрахунку авансових платежів по податку на прибуток підприємств. За загальним правилом, авансовий внесок по податку на прибуток підприємств розраховується як різниця між дивідендами і нерозподіленим прибутком. Проте інакше розраховуються авансові платежі з дивідендів, що виплачуються за квартал, півріччя або три квартали, якщо на момент виплати не була подана декларація за звітний рік. Авансові платежі розраховуються з усієї суми дивідендів, які виплачуватимуться. Якщо ж в 4-му кварталі було подано звітність по податку на прибуток і податкові зобов'язання за цей період погашені, то платник податків застосовує загальне правило розрахунку авансових платежів по податку на прибуток.
Роз'яснення відносно визначення роялті
У листі від 22.08.2016 № 18039/6/99-99-15-02-02-15 ГФСУ надала роз'яснення відносно визначення деяких видів платежів як роялті. Згідно з листом, платежі за використання будь-якого виду зображення в якості об'єкту права інтелектуальної власності повинні признаватися роялті для цілей оподаткування.
Роз'яснення відносно оподаткування ПДВ безкоштовного постачання товарів/послуг
ГФСУ в листі від 11.08.2016 № 17515/6/99-99-15-03-02-15 роз'яснила, що при безвідплатному постачанні товарів/послуг в межах господарської діяльності, постачальник не зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання в сумі податкового кредиту, визнаного при придбанні/створенні таких товарів/послуг.
Роз'яснення відносно оподаткування постачання товарів/послуг у рамках проектів міжнародної технічної допомоги
ГФСУ у своєму листі від 29.08.2016 № 18617/6/99-99-15-03-02-15 надала роз'яснення відносно оподаткування ПДВ постачання товарів/послуг у рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. Згідно з роз'ясненнями, якщо платник податків поставляє товари/послуги Виконавцеві проекту у рамках реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, такий платник не визнає податкові зобов'язання при здійсненні таких постачань і не платить їх до бюджету. При цьому, такий платник не зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання в сумі податкового кредиту, визнаного при придбанні/створенні таких товарів/послуг.
Відміна вимоги про обов'язкову оцінку вартості послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, придбаних у нерезидента
Постановою від 18 серпня 2016 р. № 372 НБУ відмінив вимога отримання акту цінової експертизи, яке застосовувалося до робіт, послуг і прав інтелектуальної власності, придбаних у нерезидента на суму, що перевищує 50 000 євро. Зараз ця вимога до купівлі робіт, послуг і прав інтелектуальної власності у нерезидента відсутній.
Презентація законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України
5 жовтня Міністерство фінансів України уявило громадськості законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України. Зміни торкатимуться наступних ключових питань:
- загальна модернізація адміністрування податків шляхом передачі електронних баз даних від ГФС до Мінфіну;
- заміна Податкової міліції Службою Фінансових Розслідувань;
- зменшення податкового тиску по податку на прибуток (звільнення від оподаткування для деяких груп малого бізнесу, введення прискореної амортизації певних груп основних засобів, впровадження перенесення збитків при реорганізації);
- зміни в адмініструванні ПДВ;
- пом'якшення режиму оподаткування для фізичних осіб-підприємців.
Судова практика
Лариса Антощук, Керівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні
Віталій Ивашин, юрист КПМГ в Україні
Чи вважаються засоби, отримані від продажу українського підприємства і нерухомості нерезиденту, іноземним доходом фізособи?
Окружний адміністративний суд міста Києва в постанові від 19 серпня 2016 року у справі №826/10361/16 дав відповідь на питання, як слід оподатковувати на прибутки фізичних осіб дохід від продажу фізособою-резидентом корпоративних прав і нерухомості на території України нерезиденту.
Згідно з обставинами справи, резидент продав нерезидентам корпоративні права і нерухоме майно і за результатами року вказав отримані прибутки в декларації про майновий стан і прибутки. Податковий орган провів позапланову невиїзну перевірку і донарахував фізособі зобов'язання по НДФЛ, посилаючись на пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 (оподаткування іноземних прибутків) Податкового кодексу України. Позиція фіскалів - оскільки засоби поступили фізособі від нерезидента, то вважаються іноземним доходом (і, відповідно, підлягають оподаткуванню без урахування витрат на придбання такого майна фізособою).
Суд вказав, що відсутні підстави вважати отримані фізособою кошти іноземним доходом і процитував норму пп.14.1.54 п.14.1 (в) ст.14 НКУ, згідно якої доходом з джерелом походження з України вважається у тому числі дохід від продажу нерухомого майна і дохід від відчуження корпоративних прав українських емітентів. Відповідно,
фізособа отримала дохід від діяльності на території України. Як наслідок, оподаткування доходу від продажу корпоративних прав, на думку суду, слід проводити виключно згідно п.170.2 ст. 170 НКУ (тобто, з урахуванням витрат на їх придбання).
Відмітимо також, що Окружний адміністративний суд міста Києва зробив аналогічні висновки і в постанові від 29 липня 2016 року у справі №826/7528/16. Такий підхід узгоджується також і з визначеннями Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2016 року у справі №До/800/25787/15 і від 23 вересня 2015 року у справі №До/800/29662/15.
Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2016 року у справі №826/10361/16
Кого вважати власником бенефіціара відсотків у разі заміни кредитора за договором позики?
Київський апеляційний адміністративний суд визначенням від 17 серпня 2016 року у справі №2а-13338/12/2670 підтримав позитивне для платника податків рішення суду першої інстанції в спорі про визначення власника бенефіціара відсотків за договором позики.
Згідно з обставинами справи, платник (позичальник) податків уклав з нерезидентом (позикодавець) договір позики і узяв на себе зобов'язання сплачувати нерезиденту відсотки за користування грошовими коштами. З часом було укладено додаткову угоду про зміну первинного позикодавця (іншим нерезидентом). Додаткова угода набула чинності з моменту його реєстрації Національним банком України.
У проміжок часу між укладенням додаткового договору і його реєстрацією Національним банком України, платник податків продовжував виплачувати відсотки першому нерезиденту-позикодавцеві, користуючись перевагами конвенції про уникнення подвійного оподаткування (застосування ставки 0% замість 15% податок на прибутки нерезидентів).
На думку податківців відсотки були виплачені власникові не бенефіціара, оскільки на момент їх виплати вже було підписано додаткову угоду про заміну кредитора. А значить, платник податків нібито був зобов'язаний перераховувати 15% податок на прибутки нерезидентів.
Апеляційний суд вказав, що Указ Президента України №734/99 від 27.06.1999 "Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів…" і Цивільний кодекс України встановлюють обов'язок проведення державної реєстрації договорів позики у разі отримання такого від нерезидента, а також державної реєстрації заміни кредитора за таким договором. Тільки з моменту державної реєстрації такі договори вважаються ув'язненими.
Оскільки додаткова угода про заміну кредитора набула чинності лише з моменту реєстрації Національним банком України, платник податків правомірно застосував переваги конвенції про уникнення подвійного оподаткування, сплачуючи відсотки первинному кредиторові.
Визначення Київського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі №2а-13338/12/2670
