Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Нова ера виконання рішень : держава рука в руку з бізнесом

Реклама

5 жовтня, в день набуття чинності законів, спрямованих на реформу старанного виробництва, компанія ЛИГА:ЗАКОН провела круглий стіл на тему "Старанне виробництво. Нова версія". У заході взяли участь представники Мінюсту, безпосередньо задіяні в роботі над законами і їх імплементацією, а також юристи і представники бізнесу, зокрема, банків.

У основу реформи системи виконання рішень покладено два закони: Закон "Про старанне виробництво" і Закон "Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Як відмітив Костянтин Силкинперший заступник директора Департаменту державної старанної служби, перший акт є еволюційним, революційним же можна назвати другою, оскільки вводиться новий інститут приватних виконавців. Розробники передбачали можливе соціальне неприйняття, тому, не дивлячись на те, що приватні виконавці отримали ті ж функції і важелі, що і державні, для них все ж встановлені обмеження. Так, згідно із статтею 5 Закону про старанне виробництво приватний виконавець не може здійснювати виконання 10 категорій рішень (відносно дітей, про конфіскацію, вселення і виселення, тих, в яких відповідачем є держава, рішень адмінсудів, Європейського суду з прав людини і так далі).

Приватні виконавці отримають (за рішенням стягувача) справи комерційного толку. У Мінюсті чекають, що рішення задіювати приватних виконавців прийматимуть стягувачі, починаючи від банків, комерційних структур і дрібного бізнесу і закінчуючи фізособами.

Доступ до професії був максимально полегшений: кандидат має бути не молодше 25 років, мати вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіти державною мовою, мати стаж роботи в області права після отримання відповідного диплома не менше двох років. Кандидат в приватні виконавці буде допущений до іспиту після навчання і стажується. К. Силкин пообіцяв, що впродовж місяця на сайті Мінюсту будуть доступні що відповідають графіки. Робота над екзаменаційними питаннями також наближається до фінішу. До речі, їх розробляє не Мінюст, а спеціалізована організація, притягнена ОБСЄ.

Головною вимогою для допуску до професії являється страхування відповідальності. Як пояснив Ігор Миколаїв з Центру комерційного права, в страхуванні приватних виконавців вже зацікавлені великі компанії. При цьому усі розуміють, що виявити себе тут треба не кількісними, а якісними показниками - фінансова відповідальність повинна запрацювати. И. Миколи також згоден з існуванням загрози попадання в професію недобросовісних людей. Але механізм відсіювання з часом буде відрегульований дисциплінарною комісією. Слід чітко усвідомлювати, що приватні виконавці виступають як партнери держави, вони виконують публічну функцію, тому вони знаходяться під контролем як процесуальних норм, так і Міністерства юстиції. Це підтвердив заступник Міністра юстиції з питань старанної служби Сергій Шклярдодавши, що надзвичайно важливо, хто прийде в професію в першій хвилі, оскільки саме ці люди створять кодекс етики і закладуть основи саморегулювання.

Про те, що альтернатива і право вибору - це завжди добре, нагадав Олег Качмаррадник ЮФ "Василь Кисиль і Партнери". Вітаючи реформу в цілому, він вказав на деякі пропуски, які виникли в 2013 році і не були врегульовані новим Законом. Зокрема, йшлося про неможливість примусового виконання судових рішень про стягнення з держорганів на користь нерезидентів засобів (боргу) в іноземній валюті. Так, на відміну від виконавця, який може дати доручення на купівлю валюти, у казначейства немає прав стягнення з боржника засобів у валюті за рішенням суду. На думку О. Качмар, це питання можна і слід врегулювати, встановивши, що при виконанні рішення про стягнення засобів валюті казначейство може дати доручення або само придбати валюту для перерахування нерезиденту. І, хоча це питання не стосується функцій виконавців безпосередньо, він пов'язаний з виконанням рішень в цілому, тому представляється не менш важливим, чим три роки тому.

Проблеми можуть виникнути і в оподаткуванні приватних виконавців як самозанятых осіб, - вважає Вольга Шейкоюрист ЮФ "Астерс". Так, приватні виконавці включені в Класифікатор професій і закон визначає, що вони здійснюють професійну діяльність як самозанятые осіб. При цьому у відповідній статті Податкового кодексу питання не врегульоване. Це може привести до того, що податкова відмовить в реєстрації в якості самозанятого особи. Крім того, залишається відкритим питання оподаткування - податок не може стягуватися з віх сум, що поступають на рахунки виконавця. Як пояснив С. Шкляр, пропуск виник через те, що ВР не прийняла той, що відповідає законопроект № 2508а про внесення змін до Податкового кодексу (відносно приватних виконавців). Такий же законопроект вже зареєстрований в парламенті, тому питання буде врегульовано до старту реформи "в полі".

До прогнозів про розквіт рейдерства В. Шейко відноситься скептично: самозанятое особа, якою є виконавець, може мати не більше чотирьох співробітників, тому не може йтися про якісь суперрейдери, що приїжджають автобусами, щоб захопити підприємство. У свою чергу, розбиває побоювання про захоплення країни колекторами і С. Шкляр. Він пояснив, що колектори не зможуть стати приватними виконавцями, оскільки для цього потрібно освіту і спеціальність. До того ж, приватні колектори не можуть об'єднуватися у фірми і несуть персональну відповідальність - від адміністративної до карної. На дії виконавців можна буде скаржитися як в Мінюст, так і до суду.

Він нагадав, що приватні виконавці не є українським "ноу-хау". Майже уся Європа працює або по змішаній системі, або за системою приватного виконання. Приміром, в прибалтійських країнах після переходу на приватне виконання показники виконаних рішень збільшилися удвічі. У Україні врахований досвід інших країн, С. Шкляр назвав основні позитивні новели: максимально обмежена дискреция (як можлива основа корупційних ризиків); посилений контроль; надана серйозна фінансова мотивація; вводиться електронний обмін; створюється реєстр боржників; скасовано надання терміну на добровільне виконання; вводиться авансування. Стосовно останнього - обов'язковим є авансовий внесок у розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мзп, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мзп з боржника - фізособи і у розмірі двох мзп з боржника - юрособи. В той же час від його сплати звільняються уразливі категорії населення (соціально незахищені, інваліди, учасники АТО і т. д.).

Час для врегулювання усіх необхідних питань ще є, адже положення закону про приватних виконавців вводяться в дію через 3 місяці з дня набуття чинності. Тобто, раніше, ніж 5 січня 2017 року професія не запрацює.

Детальніше про реформу: Набули чинності закони про приватних виконавців

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини