Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Податковий дайджест: судова практика і законодавчі новації

6 вересня 2016, 09:05
3216
0
Реклама

Законодавчі новації

Оксана Олехова, Старший менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні

Андрій Крякушин, Старший консультант Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні


Продовження терміну взаєморозрахунків по експортно-імпортних операціях

29 липня 2016 року набула чинності постанова Правління Національного банку України № 361, відповідно до якого ослаблені валютні обмеження на проведення експортно-імпортних операцій, а саме:

- граничний термін для розрахунків по експортно-імпортних операціях продовжений з 90 днів до 120 днів;

- банкам надана можливість здійснювати купівлю іноземної валюти за умови здійснення такої купівлі за рахунок засобів, отриманих від погашення облігацій внутрішньої державної позики з індексованою вартістю;

- полегшені умови для здійснення платежів по імпортних контрактах клієнтів, у тому числі здійснення авансових платежів. Раніше банки були зобов'язані застосовувати виключно акредитивну форму при платежах на суму більше 500 тис. дол. США. Тепер, згідно з Постановою № 361, така вимога поширюється тільки при розрахунках на суму більше 1 млн дол. США.

Додатково НБУ в листі № 22-0003/67025 від 10 серпня 2016 р. відмітив, що норми Постанови № 361 поширюються на випадки незавершених розрахунків по експортно-імпортних операціях. Таким чином, термін розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, який почав відлічуватися до 29 липня, продовжений до 120 днів.

У теж час, НБУ ускладнив процедуру валютного контролю для однієї з категорій зовнішньоекономічних операцій. У постанові від 23 серпня 2016 р. № 375 НБУ встановив додаткову процедуру контролю купівлі валюти операційними банками для здійснення авансових платежів клієнтами за імпорт товарів, робіт або послуг. Операційні банки зобов'язуються вести реєстр операцій купівлі іноземної валюти і перерахування коштів в іноземній валюті за рубіж по договорах імпорту товарів, контрактна вартість яких рівна або перевищує 50 000 доларів США. Операційний банк має право здійснювати купівлю іноземної валюти для здійснення передоплати тільки після внесення інформації в реєстр про такі операції, але не раніше 3 операційного дня після внесення такої інформації. НБУ уповноважений зупинити проведення такої операції до підтвердження можливості виконати умови контракту. Також, НБУ може заборонити проведення такої операції у зв'язку з відсутністю можливостей здійснити виконання контракту.

Крім того, НБУ дозволив дострокове погашення заборгованості резидентів перед нерезидентами. Якщо резидент не є банківською установою, він має право прийняти як внесок в статутний капітал право вимоги по такій заборгованості з подальшою передачею корпоративних прав нерезиденту або збільшенням долі в статутному капіталі нерезидентом.

Впровадження електронного документообігу між банками і їх клієнтами

Постанова правління НБУ № 366 від 4 серпня 2016 року "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" затверджує зміни, згідно з якими банки і клієнти можуть використовувати електронні документи і копії документів в електронній формі при купівлі і перерахуванні іноземної валюти. Постанова набула чинності з 12 серпня 2016 року.

Згідно з Постановою № 366:

- уповноважені банки зможуть здійснювати купівлю, обмін і перерахування іноземної валюти для клієнтів на основі не лише оригіналів документів, як було раніше, але і їх копій. При цьому, оригінали і копії документів можуть подаватися у банк як в електронній, так і паперовій формі;

- обов'язкова вимога до представлення лише оригіналів зберігається тільки для фізичних осіб-нерезидентів, у разі підтвердження джерел походження гривни;

- банки самостійно здійснюватимуть контроль за об'ємами купленої іноземної валюти і визначатимуть порядок проведення контролю;

Використання електронного документообігу може дозволити банкам прискорити процес обслуговування клієнтів при здійсненні валютних операцій за їх дорученням і спростить процес купівлі валюти для клієнтів.

Також Постанова правління НБУ №368 від 11 серпня 2016 року подовжує роботу по лібералізації системи валютного регулювання і контролю за зовнішньоекономічними операціями резидентів шляхом розширення можливості використання електронних форм документів. З дня набуття чинності Постанови №368, а саме з 18 серпня 2016 року, банки і клієнти банків матимуть можливість використовувати електронну систему документообігу для реєстрації договорів позики, ув'язнених з нерезидентами (чи змін до них), проведення платіжних операцій по цих договорах, здійснення резидентами розрахунків з нерезидентами через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в гривнах.

Роз'яснення відносно граничного терміну реєстрації податкових накладних

Державна фіскальна служба України в листі № 15251/6/99-95-42-01-15 від 14 липня 2016 р. нагадує, що максимально можливим терміном реєстрації податкової накладної в ЕРНН є термін впродовж 180 календарних днів, встановлений в статті 120-1 Податкового кодексу України.

Додатково податківці відмічають, що розрахунок коригування до такої податкової накладної також не може бути зареєстрований в ЕРНН, а нараховані платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкові зобов'язання по ПДВ відповідно не можуть бути зменшені після 180 днів від дати складання податкової накладної.

Варто відмітити, що Міністерство фінансів України не погодилося з позицією ГФС відносно граничного терміну реєстрації податкових накладних. Раніше, в листі №31-11120-09-10/9133 від 30 березня 2016 р. МФУ відмітило, що платник податків має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування впродовж 365 календарних днів з дати їх складання, а норми статті 120-1 НКУ тільки встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в ЕРНН податкових накладних і розрахунку коригування до них впродовж певного періоду з дати їх складання.

Можливість реєстрації податкової накладної в течії 365 днів вказана і в проекті податкової реформи 2016 року, розробленому МФУ. МФУ обгрунтовує свою позицію відповідно до статті 198.6 НКУ, згідно якої право на податковий кредит зберігається за платником податків впродовж 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Проте, згідно із запропонованою реформою, така реєстрація буде порушенням загальновстановлених термінів для віддзеркалення податкових накладних або розрахунків коригування в ЕРНН, і платникові доведеться сплатити штраф у розмірі 50% від суми ПДВ, вказаної в податковій накладній/розрахунку коригування.

Презентація проекту податкової реформи Міністерством фінансів

Мінфін представив проект Закону України "Об внесення змін до Податкового кодексу України", яким передбачений ряд нововведень для українського платника податків. Зокрема, реформою пропонується внести наступне зміни:

- створення фінансової поліції, підконтрольною МФУ, замість існуючої податкової міліції. Передбачається, що плани проведення податкових перевірок будуть оприлюднитися на сайті МФУ, термін перевірки буде обмежений до 30 днів, а попередження про перевірку передбачено за 15 робочих днів, замість 10;

- доповнення НКУ нормами про електронний кабінет платника податків, який стане персональним автоматизованим робочим місцем платника податків. Працювати в нім можна буде в режимі "онлайн", без спеціально встановленого клієнтського програмного забезпечення;

- адміністрування податків, як і база даних ГФС, переходить в компетенцію МФУ. Також МФУ займатиметься реєстрами відшкодування ПДВ, обліком платників податків і наданням консультацій платникам в письмовій або електронній формах. За фіскальною службою закріплюються функції надання усних консультацій платникам податків, забезпечення роботи "електронного кабінету платника" податків і проведення податкових перевірок;

- введення нової категорії платників податків - фізособи, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем з річним об'ємом доходу до 250 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. Ставка податку на прибутки фізичних осіб для цієї категорії платників передбачена у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати;

- об'єднання реєстрів відшкодування ПДВ в один для формування єдиної прозорої системи відшкодування ПДВ без додаткових критеріїв. Штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачається збільшити до 50%;

- збільшення розміру добових за кожен день закордонного відрядження - з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати до 40 євро;

- надання права на амортизацію основних засобів, використовуваних в господарській діяльності (окрім житлової нерухомості і автомобілів) фізичним особам-підприємцям (окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

Головним принципом пропонованої податкової реформи є передусім адміністрування податків, а не зміна ставок. На сьогодні проект податкової реформи знаходиться на сайті Мінфіну і наданий громадськості для обговорення.

Система "Єдине вікно" на митницях України готова до обслуговування

Система "Єдине вікно", якою запустили на митницях України з 1 серпня в тестовому режимі, повністю готова до обслуговування підприємств. Система передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю і митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України і про результати його державного контролю.

Головною перевагою системи є те, що підприємець зможе пройти усі форми контролю в одному пункті контролю. При цьому, інспекція повинна прийняти рішення по ввезенню товару впродовж 4 годин. Якщо за цей час ніяких претензій до підприємця не поступає, то за принципом мовчазної згоди митний інспектор дозволяє ввезення товару. Огляд вантажів може проводитися тільки один раз.

На цьому етапі система "Єдине вікно" доступна тільки на комп'ютерах, але найближчим часом планується створення мобільного застосування.

Роз'яснення про режим оподаткування ПДВ при постачанні товарів, робіт і послуг у рамках проектів Міжнародної технічної допомоги

У листі від 22.07.16 р. №15901/6/99-99-15-03-02-15 ГФС роз'яснює, що при виконанні вимог Постанови Кабінету Міністрів № 153 від 15 лютого 2002 р. постачання товарів, робіт і послуг у рамках проектів Міжнародної технічної допомоги звільняється від оподаткування ПДВ. У разі, якщо в цілях виконання проектів МТП постачальник, зареєстрований на території України платник ПДВ, здійснює постачання товарів, робіт або послуг на користь виконавця МТП, у такого постачальника не виникає зобов'язань по ПДВ по таких операціях. Ціна таких товарів, робіт і послуг не включає ПДВ і така ціна вказується в договорі.

У теж час, постачальник має право визнати податковий кредит, сформований при купівлі товарів, робіт або послуг з метою виконання замовлення іноземної компанії-виконавця проекту МТП.

Роз'яснення про питання оподаткування ПДВ роздачі товарів в рекламних цілях

У листі від 22 липня 2016 р. № 15920/6/99-99-15-03-02-15 ГФС роз'яснює, платники не зобов'язані нараховувати податкові зобов'язання по ПДВ в сумі податкового кредиту, відображеного раніше при купівлі товарів, що лунають безкоштовно в рекламних цілях за умови, що вартість таких товарів надалі включається у вартість товарів, робіт або послуг, які використовуються в операціях оподаткувань, спрямованих на отримання доходу.

При постачанні товарів у рамках рекламних акцій за 1 грн., платник зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з ціни придбання таких товарів і скласти дві податкові накладні: одну - на суму ПДВ, розрахованого виходячи з фактичної ціни постачання товару (1 грн.), і другу - на суму ПДВ, розрахованого виходячи з суми перевищення ціни придбання товарів над фактичною ціною постачання.

Судова практика

Лариса Антощук, Керівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні

Віталій Ивашин, юрист КПМГ в Україні

Відсотки, сплачені нерезиденту, "можуть оподатковуватися" також і в Україні

Джерело проблеми

Деякі конвенції про уникнення подвійного оподаткування містять правила, по яких прибутки, зокрема, відсотки, оподатковуються в одній державі (де знаходиться одержувач доходу), але ці прибутки "можуть оподатковуватися" також і в іншій договірній державі (де знаходиться джерело доходу).

Враховуючи неоднозначність таких формулювань, платники податків іноді стверджують, що вони мають право вибрати одну з двох договірних країн, в якій і слід оподатковувати певний дохід : іноземний контрагент оподатковує отримані від української компанії відсотки у своїй державі (де для таких прибутків може бути передбачена нульова ставка податку), а український платник зовсім не обкладає виплачені відсотки податками.

Що говорять вищі судові інстанції?

У постанові від 02 березня 2016 року (справа №2А-9218/12/2070) Вищий адміністративний суд України дозволяє цю неоднозначність наступним способом: положення конвенції не можуть бути представлені як що надають платникові податків право вибору, в якій саме з двох договірних держав слід оподатковувати отриманий дохід, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту міжнародної угоди.

Відмічаємо, що такий підхід ВАСУ узгоджується з визнаними у всьому світі принципами застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Такі конвенції лише розподіляють між державами повноваження по оподаткуванню певних прибутків, але не передбачають і не надають платникам податків можливість вибирати одно з держав для сплати податку і через це не платити податок в іншій державі. При цьому, конвенції зазвичай вирішують проблему подвійного оподаткування шляхом обмеження максимальної ставки податку або встановлення механізму заліку, сплаченого в одній державі податку в зменшення податкового тягаря в іншій державі.

Верховний Суд України дотримується того ж підходу, що і ВАСУ: в постанові від 05 квітня 2016 року але вже у іншій справі (справа №826/17223/14)Верховний Суд озвучив тотожну правову позицію.

Цікаво, що свіжа постанова Верховного Суду від 05 квітня 2016 року вже застосовується судами при вирішенні подібних справ. Львівський окружний адміністративний суд в постанові від 07 липня 2016 року (справа №813/5881/15) також дійшов висновку про неможливість "вибору" держави для сплати податку, пославшись у тому числі і на згадану постанову Верховного Суду.

Трохи історії

Варто відмітити, що Верховний Суд послідовний в застосуванні цієї позиції : аналогічні висновки були зроблені в постановах від 30 жовтня 2012 року (справа №21-285а12)від 08 жовтня 2013 року (справа №21-305а13)від 29 березня 2016 року (справа №826/3685/13-А).

Хоча, в одній з більше ранніх постанов, від 13 березня 2012 року (справа №21-465во10)Верховний Суд відмітив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов платника податків, дійшли висновку, що положення застосовних конвенцій "мають диспозитивний характер, і тому право вибору держави, в якій повинні оподатковуватися прибутки з відсотків, належить виключно одержувачеві відсотків, тобто, нерезиденту". Проте, Верховний Суд відхилив заяву ДПІ про перегляд справи і залишив усе як є, пославшись на те, що ДПІ на підтвердження неоднакового застосування норм права вказала на конвенції з іншими країнами, а не на конвенції, які аналізувалися в цій справі.

Доля контраргументів

Враховуючи поточну позицію найвищих судових органів, залишаються у минулому і стають історією наступні аргументи платників податків :

- дохід вже оподатковувався в державі одержувача (нерезидента), тому не може оподатковуватися в Україні, бо це приведе до подвійного оподаткування, або

- положення конвенцій не встановлюють імперативу оподатковувати деякий дохід саме в Україні, або

- положення конвенцій мають диспозитивний характер, і тому у нерезидента - одержувача доходу є право вибору держави для оподаткування.

Наприклад, у вже згаданій постанові від 02 березня 2016 року (справа2А-9218/12/2070) ВАСУ відмітив, що суди попередніх інстанцій зробили висновок: конвенцією не передбачений імператив про оподаткування відсотків саме в Україні. ВАСУ вказав, що такий висновок "не відповідає правильному змісту правового регулювання" і відмінив рішення судів в цій частині.

Інший приклад: в постанові від 28 березня 2016 року (справа №826/23325/15) Окружний адміністративний суд м. Києва вказав, що при вирішенні питання про оподаткування роялті, які українська компанія виплатила кіпрській компанії, слід враховувати право договірних сторін на визначення місця сплати податків.

Суд дійшов висновку, що норми конвенції з Кіпром дозволяють і Україні, і Кіпру оподатковувати роялті, але не зобов'язують оподатковувати роялті саме в державі, де знаходиться джерело доходу (тобто, в Україні).

Проте, це судове рішення було скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини