ВХСУ роз'яснив окремі питання застосування Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом".
Зміни внесені в лист № 01-06/606/2013 "Про Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом".
Частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі суперечки про визнання недійсними будь-яких угод (договорів), ув'язнених боржником; стягненні заробітної плати; відновленні на роботі посадових і службових осіб боржника. Виключенням являються спори, пов'язані з визначенням і сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених згідно з Податковим кодексом, а також подів по суперечках про визнання недійсними угод (договорів), якщо з відповідним позовом звертається у виконання своїх повноважень контролюючий орган, певний НК. Ця норма кореспондується з положеннями пункту 7 частин першої статті 12 ХПК і застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.
Слід мати на увазі, що суперечки про визнання недійсними будь-яких угод (договорів)ув'язнених боржником, розглядаються господарським судом у рамках провадження у справі про банкрутство незалежно від тогочи заявлені такі вимоги по підставах невідповідності угод спеціальним нормам (стаття 20 Закону) або загальним, встановленим цивільним законодавством.
Окрім названих в цій статті Закону справ до спор, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також суперечки про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.
Справи у відповідних спорах відносяться до винятковій осудності того господарського суду, у виробництві якого знаходиться справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ХПК). Такі майнові спори, за винятком суперечок боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частині восьмої статті 23 Закони), розглядаються і вирішуються господарським судом за правилами позовного виробництва, передбаченим ХПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у рамках провадження у справі про банкрутство без нових справ. За результатами розгляду вказаних майнових суперечок по суті господарський суд виносить визначення (задоволення заяви, відмова в задоволенні заяви (повністю або частково).
При розгляді трудових суперечоку тому числі про стягнення заробітної плати, слід враховувати положення частини п'ятої статті 19 Закону, згідно якої дія мораторію не поширюється на виплату зарплати і нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне і інше соціальне страхування, а також частина четвертої статті 23 Закони, згідно якої вимоги кредиторів по заробітній платі не поширюється граничний термін на їх заяви і наслідки цієї заяви.
Отже, спори відносно конкурсних грошових вимог кредиторів за вимогами до боржника по виплаті зарплати вирішуються господарським судом шляхом їх розгляду за правилами позовного виробництва у рамках справи про банкрутство. Спори цієї категорії кредиторів з поточними грошовими вимогами до боржника до визнання боржника банкротом вирішуються господарським судом, у виробництві якого знаходиться справа про банкрутство, проте в окремому позовному виробництві.
