Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 22 червня 2016 року розглянув справу № 6-2946цс15 про визнання права власності на майно в порядку спадкоємства.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Спадкоємцями по заповіту і згідно із законом можуть бути фізичні особи, які живі на час відкриття спадку, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і відкриття спадку (, що народилися потім, частина перша статті 1222 Цивільного кодексу).
Згідно частини другої статті 1223 ГК у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадку або відмови від його прийняття спадкоємцями по заповіту, а також у разі неохоплення заповітом усього спадку право на спадкоємство згідно із законом отримують особи, визначені в статтях 1261 - 1265 справжнього Кодексу.
Відповідно до статті 1245 ГК частина спадку, не охоплена заповітом, наслідує спадкоємцями згідно із законом на загальних підставах. У число цих спадкоємців входять також спадкоємці згідно із законом, яким інша частина спадку була передана по заповіту.
Враховуючи викладене і проаналізувавши положення статей 1222, 1223, 1245 ГК, у справі, що переглядається був зроблений висновок про те, що 1/2 частина будинку, яку спадкодавець заповідав братові позивача, померлого до дня відкриття спадку, слід вважати не охопленій заповітом, а тому право на спадкоємство цієї долі майна отримують спадкоємці згідно з (статті 1261 - 1265 ГК) законом.
Таким чином, право на спадкоємство за законом 1/2 частини будинку, не охопленої заповітом, має син спадкодавця, а оскільки інший син спадкодавця на момент відкриття спадку помер, то його діти наслідують порівну ту частину спадку, яка належала б за законом їх батьку, якби він був живий на момент відкриття спадку (право представлення).
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
