Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Податковий дайджест: судова практика і законодавчі новації

8 червня 2016, 11:58
2309
0
Автор:
Реклама

Судова практика

Лариса Антощук, керівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні

Анастасія Колибаба, старший юрист КПМГ в Україні

Виплата дивідендів на користь резидента Кіпру : проблеми розподілу прибутку минулих періодів

Вищий адміністративний суд України (далі - "ВАСУ") розглянув питання про застосування пільгової ставки податку на прибутки нерезидентів при виплаті дивідендів власникові позивача - нерезиденту за періоди, передуючі набуттю корпоративних прав останнім.

Згідно з фабулою справи, в 2012 році кіпрська компанія придбала 100% корпоративних прав українського приватного підприємства. Наступного року було прийнято рішення про розподіл прибутку і виплату дивідендів за період 2006-2008 рр. При виплаті дивідендів українська компанія не сплачувала податок на прибутки нерезидентів на підставі ст.7 Угоди між СРСР і Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування прибутків і майна (далі - "Угода"). Податковий орган донарахував українській компанії податок на прибутки нерезидентів по ставці 15%, обгрунтувавши рішення тим, що кіпрська компанія не була власником бенефіціара таких дивідендів в 2006-2008 рр.

Суд першої і апеляційної інстанції, приймаючи рішення на користь податкового органу, дійшов висновку, що кіпрська компанія "не була власником корпоративних прав позивача, відповідно по відношенню до виплачених дивідендів за вказані роки він є номінальним власником…".

ВАСУ не погодився з вищевикладеними виводами і вказав, що "фактичний одержувач доходу" не повинен тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати виходячи з цілей і завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "ухилення від сплати податків" і з урахуванням такого принципу як "запобігання зловживанню положеннями договору".

Суд касаційної інстанції визнав факт, що кіпрська компанія, отримавши в 2012 році право власності на корпоративні права української компанії, отримала також право власності на усі його активи, у тому числі і право розпорядження нерозподіленим прибутком попередніх періодів.

Аналізуючи ті ж положення ст.103 НК України, ВАСУ зробив висновок що "фактичним одержувачем доходу" є особаяке не лише має право на отримання доходу, а і як випливає з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, уповноважений визначати подальшу економічну долю доходу.

Важливо помітити, що застосовна в спорі Угода не містила кваліфікаційної вимоги, щоб одержувач прибутків був "власником бенефіціара" для цілей застосування пільгових ставок по податку на прибуток нерезидентів. Відповідно наявність статусу резидента Кіпру у одержувача прибутків (що підтверджується довідкою про резидентности) була достатньою основою для застосування Угоди. Проте, ця обставина не оцінювалася судами, хоча має істотне значення для вирішення суперечки на користь позивача.

(Постанова ВАСУ від 16.05.2016 в справі № 806/1213/15)

Податкові новації

Оксана Олехова, старший менеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні

Андрій Крякушин, старший консультант Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні

Роз'яснення з окремих питань оподаткування виплат нерезидентам

ГФСУ в листі № 8786/6/99-99-19-02-02-15 від 19.04.2016 р. надає роз'яснення з окремих питань оподаткування виплат нерезидентам. Зокрема, відзначається, що оренда судна спеціального технічного флоту не є фрахтом для цілей оподаткування податком на прибутки нерезидентів.

При цьому ГФСУ відмічає, що звільнення від оподаткування податком на прибутки нерезидентів або застосування зменшеної ставки податку на підставі міжнародного договору можливо тільки якщо нерезидент-одержувач доходу є одержувачем (власником) бенефіціара (фактичним) доходу і є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України.

Посилаючись на рішення Вищого адміністративного суду України від 24.03.2014 р. № До/800/52155/13 ГФСУ відмічає, що для визначення особи як фактичного одержувача доходу така особа повинна мати не лише право на отримання доходу, але і, згідно з міжнародною практикою застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, має бути особою, що визначає подальшу економічну долю доходу. Таким чином, на думку ГФСУ, у випадку якщо лізингова/орендна плата сплачується не власникові судна, а суб'єктові, який фрахтує це судно у власника, такий суб'єкт не рахується власником бенефіціара доходу, і до того, що відповідає платежу не застосовуватимуться положення міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку.

Тимчасова лібералізація умов купівлі іноземної валюти

Національний банк України ("НБУ") постановою № 332 від 25.06.2015 р. пом'якшив умови купівлі іноземної валюти для резидентів України. НБУ продовжив термін подачі підтвердження загальної суми іноземної валюти, яку передбачається придбати. Також, НБУ дозволив здійснювати купівлю валюти на міжбанківському ринку наступного дня після зарахування клієнтом банку необхідної суми в гривні на рахунок банку. Це регулювання носить тимчасовий характер - НБУ ввів зміни до 08.06.2016 р. включно.

Зарахування авансу по податку на прибуток підприємств у разі реорганізації шляхом приєднання


Державна фіскальна служба України ("ГФСУ") у своєму листі № №10576/6/99-99-15-02-02-15 від 16.05.2016 р. надала роз'яснення з окремих питань податкових наслідків при реорганізації юридичної особи шляхом приєднання. У листі відзначається, що правонаступник юридичного особи-платника податків не має права зменшувати свої податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суми авансових внесків реорганізованої юридичної особи.

Застосування різниці в контрольованих операціях

У листі №10661/6/99-99-15-02-02-15 від 16.05.2016 р. ГФСУ надала роз'яснення відносно застосування 30% податкової різниці в сумі вартості товарів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів, зареєстрованих в країнах, вказаних в пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. ГФСУ відмічає, що якщо угода визнана контрольованою, вартість придбаних товарів, робіт і послуг повинна відповідати звичайним цінам, інакше фінансовий результат до оподаткування платників податків підлягає збільшенню на 30% від вартості таких товарів, робіт і послуг.

Роз'яснення відносно оподаткування ПДВ послуг з переказу коштів

ГФСУ в листі №10891/6/99-99-15-03-02-15 від 18.05.2016 р. надала роз'яснення відносно оподаткування ПДВ операцій по прийому від клієнта готівкових засобів за допомогою програмно-апаратних комплексів самообслуговування. ГФСУ відмічає, що такі операції не обкладаються ПДВ. Проте, звертає увагу, що послуги оператора платіжних послуг в якості агента, надані банку, є об'єктом оподаткування для цілей ПДВ. Базою оподаткування виступатиме розмір агентської винагороди, що виплачується банком на користь оператора платіжних послуг.

Роз'яснення відносно оподаткування ПДВ безкоштовній роздачі товарів в рекламних цілях

У листі ГФСУ №8819/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р. надано роз'яснення відносно оподаткування ПДВ безкоштовної роздачі товарів в рекламних цілях. Відзначається, що роздача товарів в рекламних цілях обкладається ПДВ по ставці 20%. При цьому база оподаткування не може бути нижче за ціну придбання таких товарів. У разі, коли база оподаткування перевищує фактичну контрактну вартість постачання товарів в рекламних цілях, платник податків, що здійснює безкоштовну роздачу, складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною. При цьому, при придбанні товарів з метою безкоштовної роздачі в рекламних цілях, платники податків мають право включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Роз'яснення відносно оподаткування ПДВ експорту товарів за ціною нижче за собівартість

У листі ГФСУ №8831/6/99-99-19-03-02-15 від 19.04.2016 р. надано роз'яснення відносно оподаткування ПДВ операцій по експорту самостійно виготовлених товарів за ціною нижче за собівартість. Згідно редакції Податкового кодексу України, яка діяла до 01.01.2016 г, база оподаткування ПДВ таких операцій не могла бути нижче за собівартість товару. Починаючи з 01.01.2016 р. база оподаткування ПДВ операцій по експорту самостійно виготовлених товарів не може бути нижче за звичайні ціни.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини