Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 травня 2016 року розглянув справу № 6-511цс16 про відновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
При винесенні ухвали про відновлення на роботі орган, що розглядає трудову суперечку, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про відновлення на роботі розглядається більше за один рік, не з вини працівника, орган, що розглядає трудову суперечку, виносить ухвалу про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата середнього заробітку робиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки Законом не передбачено яких-небудь підстав для його зменшення.
Посилання апеляційного суду при зменшенні розміру компенсації за час вимушеного прогулу на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових суперечок" є помилковою, оскільки викладені в нім роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗоТяка була исключенана основі Закону № 3248 - IV від 20 грудня 2005 року.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
