Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 квітня 2016 року розглянув справу № 6-2951цс15 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалювання, централізованого постачання гарячої води.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція.
Основні принципи організаційних, господарських стосунків, що виникають у сфері надання і споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права і обов'язку, регулюються Законом "Про житлово-комунальні послуги".
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці і споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будівель, споруд, житлових комплексів або комплексів будівель і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону).
Згідно частини першої статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги діляться на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - і електропостачання, централізоване опалювання, а також вивезення побутових відходів і так далі);
2) послуги за змістом будинків і споруд і прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, зміст ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів і так далі);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (на балансі, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору і тому подібне);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна і посилення елементів конструкцій і мереж, їх реконструкція, відновлення здатності елементів конструкцій, що несуть, що несе, і тому подібне).
Хоча в частині першої статті 19 Закону "Про житлово-комунальні послуги" і передбачено, що відношення між учасниками договірних стосунків у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних началах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 справжнього Закону споживач має право, зокрема, отримувати своєчасно і відповідної якості житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства і умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначена пунктом 5 частин третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги в терміни, встановлені договором або законом.
Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону споживачі зобов'язані сплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути основою для звільнення споживача від оплати послуг в повному об'ємі.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
