Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 квітня 2016 року прийняв постанову у справі № 6-216цс16предметом якого була суперечка про відшкодування збитку.
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правове укладення про те, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду з питань стягнення з працівника матеріального збитку, заподіяного підприємству, установі, організації, встановлюється термін у один рік з дня виявлення заподіяного збитку (частина третя статті 233 КЗоТ).
По сенсу цієї норми день прийняття постанови про закриття карного виробництва і звільнення від карної відповідальності особи, що є відповідачем у цивільній справі про відшкодування збитку, заподіяного підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов'язків, не слід вважати днем виявлення збиткузаподіяного цим працівником, за наявності акту або укладенняскладених в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.
Таким чином, прийняття постанови про звільнення особи від карної відповідальності і припинення карного виробництва не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, укладень і інших документів, здатних підтвердити початок течії встановленого частиною третьої статті 233 КЗоТ терміну звернення до суду.
Джерело: ВСУ
Нагадаємо, при розгляді справи № 6-1263цс15 ВСУ дійшов висновкущо річний термін подачі позову про відшкодування збитку, заподіяного працівником, відлічується від дати встановлення шкоди (акт ревізії), а не дня відкриття карного виробництва.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
