Процесуальні диверсії так чи інакше цікавлять усіх юристів, що практикують в господарському процесі. Одні обмірковують заплутані схеми для зриву процесу, інші борються з опонентами, які зловживають своїми процесуальними правами. Стійкий інтерес до цієї теми підтвердила інтернет-конференціяв ході якої юристи АБ Pragnum поділилися досвідом відносно питань, пов'язаних з процесуальними диверсіями.
Часто поняття диверсії асоціюють з такими діями як проколювання шин автомобіля опонента з метою перешкоди його присутності на судовому засіданні. Такі дії не можна відносити до диверсій - вони є протизаконними, і їх належить кваліфікувати з точки зору адміністративної або карної відповідальності.
Процесуальна диверсія - це законні дії учасника процесу, засновані на реалізації наданих йому процесуальних прав, з метою припинити, відтягнути в часі або будь-яким іншим чином ускладнити розгляд судової суперечки по суті.
Чи допустимі з боку юриста дії, які приведуть до вищеперелічених наслідків, якщо це принесе користь клієнтові? На це питання не можна дати однозначну відповідь, враховуючи, що юрист повинен відстоювати інтереси свого довірителя як свої власні.
Конкретніше можна говорити про протидію процесуальним диверсіям. З питань, заданих експертам в ході інтернет-конференції, видно, що учасники процесу часто стикаються з такою диверсією як призначення експертизияке спричиняє за собою припинення провадження у справі.
Положення ст. 106 ХПК не передбачають можливості оскаржити постанову про призначення експертизи. Користуючись цим, сторони часто домагаються її призначення з метою зупинити розгляд справи і таким чином виграти час.
Незважаючи на положення ст. 106 ХПК, на підставі аналізу практики ВХСУ цьому можна протидіяти мінімум двома способами.
По-перше, можна оскаржити постанову про припинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи. Така позиція відбита в постанові ВХСУ від 01.03.2016 № 918/1207/15.
Припинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а значить, рішення про призначення судової експертизи і визначення про припинення провадження у справі знаходяться в нерозривному зв'язку один з одним. Таким чином, призначення судової експертизи можна оскаржити, при одночасному оскарженні припинення провадження у справі у зв'язку з призначенням такої експертизи.
По-друге свою правову позицію можна збудувати на тому, що призначення експертизи необгрунтовано.
Судова експертиза - це дослідження експертом на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, суду, що перебуває у виробництві. Виходячи з положень ч.1 ст.41 ХПК, експертиза призначається для дослідження питань, що вимагають спеціальних знань. При цьому закон не дає визначення, що таке "спеціальні знання". Грунтуючись на теоретичних напрацюваннях, можна сказати, що спеціальні знання - це система професійних знань і умінь в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, необхідних для вирішення питань, що виникли при розслідуванні і розгляді в суді конкретної справи.
Якщо суд призначив експертизу з питань, які не вимагають спеціальних знань, або таким, які таких знань вимагають, але не входять в предмет доведення у конкретній справі, те призначення такої експертизи невиправдане, а визначення може бути скасоване (постанова ВХСУ від 01.03.2016 № 918/1207/15).
Призначення експертизи - далеко не єдиний спосіб зірвати процес. У кожній окремій суперечці можуть бути обставини (наприклад, специфічний склад сторін, наявність пов'язаних судових процесів і так далі), здатні стати грунтом для процесуальних диверсій. Досвідчений юрист враховує це і знає, як виробити чітку стратегію ведення судової суперечки і передбачити можливі варіанти поведінки опонента, який вирішив удатися до "партизанського" способу ведення судового процесу.
АБ Pragnum
Відповіді експертів АБ Pragnum на інші питання інтернет-конференції ви можете прочитати, перейшовши по посиланню http://conf.ligazakon.ua/conference/all/pragnum
