Цього року на Всеукраїнський Аграрний Форум прийшли не лише адвокати і експерти в агросфере, але і судді, а на відкритті був присутнім навіть народний депутат Леонід Козаченко.
Учасників заходу найбільш цікавили теми, пов'язані із захистом бізнесу в агросекторе, законними можливостями будівництва на з/х землях, рисками корпоративної реструктуризації з/х підприємств. Обговорювалися також майбутні законодавчі зміни в агросфере і можливі наслідки їх прийняття для бізнесу. Дуже корисними стали раді з ведення агробізнесу в ЄС, зокрема в Естонії.
Естонія як плацдарм для світової економіки
Працювати в юрисдикції з хорошою репутацією стало вже трендом, відмітила партнер АТ "СК ГРУП" Юлія Палилояка розповіла про просування з/х продукції в Естонії.
За словами адвоката, естонський уряд підтримує конкурентоспроможність ділового середовища без важелів стимулювання. Держава намагається мінімально втручатися у бізнес і не встановлює обмежень відносно власності іноземців. Естонія може похвалитися стабільною економікою і найнижчим держборгом в ЄС.
Серед переваг ведення бізнесу в Естонії пані Палило виділила:
- дешеве кредитне фінансування;
- безвідплатні європейські бізнес-гранти;
- залучення європейського капіталу (equity investment);
- 0 % корпоративного прибуткового податку;
- довгострокова посвідка на проживання для підприємництва;
- безподаткову акумуляцію іноземного доходу;
- європейську медстраховку.
Також великим плюсом для підприємців отримання Э-резидентства (e - residency) - цифрового посвідчення особи і підпису, що не припускає яких-небудь громадянських прав (може використовуватися в якості фізичного посвідчення і проїзного документу).
Естонія перша у світі ввела Э-резидентство. Воно забезпечує безпечний доступ до цифрових послуг Естонії, а саме:
- реєстрацію компанії онлайн;
- пошук, підписання документів з партнерами і працівниками компанії;
- обмін зашифрованими документами;
- представлення звітності, декларування податків онлайн;
- здійснення банківських операцій онлайн.
Естонська компанія може формуватися у вигляді акціонерного товариства, суспільства з відкритою відповідальністю і в інших формах.
Приміром, ТОВ в Естонії повинно мати статутний капітал 2 500 євро (внесення капіталу можна відстрочити на рік). Документи ТОВ завіряються підписом уповноважених осіб, друк не потрібно. Резидентові для установи ТОВ в Естонії знадобиться 15 хвилин попрацювати в Інтернеті. А нерезиденту для установи ТОВ треба звернутися до нотаріуса, але процедура не займе більше години, також як і відкриття рахунку у банку.
Накопичений прибуток підприємства в Естонії звільняється від податків, а розподілений прибуток обкладається прибутковим податком (20 % від розподілюваних брутто-дивідендів). Загальна ставка податку з обороту - 20 %, але в окремих випадках вона може бути понижена до 1 % або 9 %. Податок на землю в Естонії складає від 0,1 % до 2,5 % від оцінної вартості ділянки землі, встановленої місцевим самоврядуванням (приміром, в Таллінні - 1,5 %). Працедавці також платять соціальний податок.
Використання естонських підприємств в податковій структуризації надає значні можливості для податкового планування, оскільки нерозподілений прибуток не оподатковується.
Прибутковий податок у розмірі 20 % застосовується до: дивідендам; коригуванням трансфертних цін; подарункам, пожертвуванням і розвагам; витратам; додатковим внезарплатным пільгам; некомерційним витратам. Податок стягується з чистої суми розподілу.
Крім того, в Естонії немає корпоративного прибуткового податку на дивіденди, отримані від :
- налогообязанной компанії, що знаходиться в країні-членові Європейського економічного простору (ЄС + Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія), якщо доля участі в компанії не менше 10 %;
- компанії - нерезидента третьої країни, якщо доля участі не менше 10 % і сплата корпоративного прибуткового податку в третій країні підтверджена.
За словами Юлії Палило, українському бізнесу треба орієнтуватися на те, що податки платити доведеться у будь-якому випадку. Питання тільки де, і в якій кількості.
Чого чекати від вітчизняного законодавства?
Експерт у сфері правового регулювання земельних стосунків Сергій Биленко розповів, що найближчим часом агробізнесу в Україні слід чекати просування таких законодавчих ініціатив :
1) законопроект № 3006 "Про внесення змін до Земельного кодексу України і інших законодавчих актів відносно правової долі земельних ділянок, власники яких померли" - пропонується надати право на отримання у власність нерухомого майна, що знаходиться у складі виморочної спадщини, територіальній общині по місцю розташування такого майна. Зараз законопроект ухвалений в 1-м читанні, а вже в травні-червні, за словами експерта, документ повинен пройти 2-е читання;
2) законопроект № 2027а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (відносно єдиної правової долі земельної ділянки і розташованого на нім об'єкту нерухомості) " - пропонується врегулювати перехід прав користування земельною ділянкою, зокрема, встановити процедуру переходу права користування земельною ділянкою у разі придбання права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташовані на земельній ділянці. На сьогодні проект пройшов 1-е читання.
Крім того, пан Биленко відмітив, що вже розроблена концепція введення в оборот права емфітевзису. Також агросектору треба готуватися до того, що мораторій на продаж з/х земель існуватиме до наступних виборів.
Прогнози розвитку агросектора
Сергій Протасовстарший юрист ЮФ "Trusted Advisors"нагадав, що 17 жовтня 2013 року розпорядженням Кабміну № 806-р була затверджена Стратегія розвитку аграрного сектора економіки України на період до 2020 року. Крім того, в 2015 році Національна рада реформ підтримала оновлений проект Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства і сільських територій на 2015-2020 роки.
Виходячи з цих документів і сьогоднішньої ситуації в АПК, пан Протасов визначив перспективи розвитку аграрного сектора :
- ріст прибутків, задіяного в аграрній економіці сільського населення, що складає більше за третину усього населення країни;
- забезпечення продовольчої безпеки держави;
- сприяння розвитку сільських поселень і формуванню середнього класу на селі шляхом забезпечення зайнятості сільського населення;
- підвищення інвестиційної привабливості галузей аграрного сектора і фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств;
- підвищення конкурентоспроможності продукції, ефективності галузей, стабільність ринків;
- розширення участі України в забезпеченні світового ринку продукцією сільського господарства і продовольства;
- раціональне використання сільськогосподарських земель і зменшення техногенного навантаження аграрного сектора на довкілля.
Кристина Головко, ЮРЛИГА
